Provided by: libguestfs-tools_1.40.2-2ubuntu6_amd64 bug

НАЗВА

       virt-v2v - перетворення гостьової системи для використання KVM

КОРОТКИЙ ОПИС

        virt-v2v [-i mode] [other -i* options]
                 [-o mode] [other -o* options]
                 [guest|filename]

        virt-v2v --in-place
                 [-i mode] [other -i* options]
                 [guest|filename]

ОПИС

       Virt-v2v converts a single guest from a foreign hypervisor to run on KVM.  It can read
       Linux and Windows guests running on VMware, Xen, Hyper-V and some other hypervisors, and
       convert them to KVM managed by libvirt, OpenStack, oVirt, Red Hat Virtualisation (RHV) or
       several other targets.  It can modify the guest to make it bootable on KVM and install
       virtio drivers so it will run quickly.

       Існує також супутня оболонка із назвою virt-p2v(1), яка постачається у форматі ISO, образу
       компакт-диска або PXE, який можна завантажити на фізичних машинах із метою віртуалізації
       цих машин (фізична машина у віртуальну, або physical to virtual чи p2v).

   Input and Output
       You normally run virt-v2v with several -i* options controlling the input mode and also
       several -o* options controlling the output mode.  In this sense, "input" refers to the
       source foreign hypervisor such as VMware, and "output" refers to the target KVM-based
       management system such as oVirt or OpenStack.

       The input and output sides of virt-v2v are separate and unrelated.  Virt-v2v can read from
       any input and write to any output.  Therefore these sides of virt-v2v are documented
       separately in this manual.

       Virt-v2v normally copies from the input to the output, called "copying mode".  In this
       case the source guest is always left unchanged.  In-place conversion (--in-place) only
       uses the -i* options and modifies the source guest in-place.  (See "In-place conversion"
       below.)

   Other virt-v2v topics
       virt-v2v-support(1) — Supported hypervisors, virtualization management systems, guests.

       virt-v2v-input-vmware(1) — Input from VMware.

       virt-v2v-input-xen(1) — Input from Xen.

       virt-v2v-output-local(1) — Output to local files or local libvirt.

       virt-v2v-output-rhv(1) — Output to oVirt or RHV.

       virt-v2v-output-openstack(1) — Output to OpenStack.

       virt-v2v-copy-to-local(1) — Deprecated tool to handle Xen guests using host block device
       storage.

ПРИКЛАДИ

   Перетворення з сервера vCenter VMware до локальної libvirt
       Нехай маємо сервер vCenter VMware із назвою "vcenter.example.com", датацентр із назвою
       "Datacenter" і гіпервізор ESXi із назвою "esxi". Нам потрібно перетворити гостьову систему
       із назвою "vmware_guest" так, щоб її можна було запустити локально під керуванням libvirt.

        virt-v2v -ic vpx://vcenter.example.com/Datacenter/esxi vmware_guest

       У цьому випадку, найімовірніше, вам доведеться запускати virt-v2v від імені користувача
       "root", оскільки програмі буде потрібен обмін даними із фоновою службою libvirt системи і
       копіювання дисків гостьової системи до /var/lib/libvirt/images.

       For more information see virt-v2v-input-vmware(1).

   Перетворення з VMware до RHV/oVirt
       This is the same as the previous example, except you want to send the guest to a RHV Data
       Domain using the RHV REST API.  Guest network interface(s) are connected to the target
       network called "ovirtmgmt".

        virt-v2v -ic vpx://vcenter.example.com/Datacenter/esxi vmware_guest \
          -o rhv-upload -oc https://ovirt-engine.example.com/ovirt-engine/api \
          -os ovirt-data -op /tmp/ovirt-admin-password -of raw \
          -oo rhv-cafile=/tmp/ca.pem -oo rhv-direct \
          --bridge ovirtmgmt

       У цьому випадку основна система, де запущено virt-v2v, працює як сервер перетворення.

       For more information see virt-v2v-output-rhv(1).

   Перетворення з гіпервізору ESXi за допомогою SSH до локальної libvirt
       Нехай маємо гіпервізор ESXi із назвою "esxi.example.com" і уможливленим доступом за
       допомогою SSH. Потрібно перетворити його зі сховища VMFS на сервері до локального файла.

        virt-v2v \
          -i vmx -it ssh \
          "ssh://root@esxi.example.com/vmfs/volumes/datastore1/guest/guest.vmx" \
          -o local -os /var/tmp

       Гостьову систему перед перетворенням має бути вимкнено. Потреби у запуску virt-v2v від
       імені користувача root у цьому випадку немає.

       For more information about converting from VMX files see virt-v2v-input-vmware(1).

   Convert disk image to OpenStack
       Given a disk image from another hypervisor that you want to convert to run on OpenStack
       (only KVM-based OpenStack is supported), you can run virt-v2v inside an OpenStack VM
       (called "v2v-vm" below), and do:

        virt-v2v -i disk disk.img -o openstack -oo server-id=v2v-vm

       See virt-v2v-output-openstack(1).

   Перетворення образу диска на образ диска
       Нехай маємо образ диска з іншого гіпервізору, який слід перетворити для запуску на KVM.
       Тоді можна піти одним зі двох шляхів. Найпростішим шляхом буде такий:

        virt-v2v -i disk диск.img -o local -os /var/tmp

       де virt-v2v має визначити усі параметри вхідного образу disk.img і (у цьому випадку)
       записати перетворений результат до /var/tmp.

       Складнішим способом є створення XML libvirt із описом вхідної гостьової системи (якщо
       можна якось отримати XML libvirt з початкового гіпервізора, все стає набагато простішим).
       Далі, можна зробити так:

        virt-v2v -i libvirtxml guest-domain.xml -o local -os /var/tmp

       Оскільки guest-domain.xml містить шляхи до образів гостьової системи, вам не потрібно
       вказувати назву образу диска у рядку команди.

       Щоб перетворити локальний образ диска і негайно завантажити його у локальному qemu,
       віддайте таку команду:

        virt-v2v -i disk disk.img -o qemu -os /var/tmp --qemu-boot

ПАРАМЕТРИ

       --help
           Показати довідкове повідомлення.

       -b ...
       --bridge ...
           Див. --network нижче.

       --colors
       --colours
           Використовувати послідовності символів ANSI для розфарбовування повідомлень. Ці
           послідовності типово використовуються, якщо дані виводяться на термінал tty.  Якщо
           дані, виведені програмою, спрямовуються до файла, послідовності визначення кольорів
           ANSI буде вимкнено, якщо ви не додасте до команди цей параметр.

       --compressed
           Записати результати до стиснутого файла. Це можна зробити, лише якщо форматом
           виведення даних є qcow2 (див. -of нижче). Є еквівалентом параметра -c у qemu-img(1).

       --debug-overlays
           Зберегти файли накладок, створені під час перетворення. Цей параметр використовується
           лише для діагностики virt-v2v, його може бути вилучено у майбутніх версіях.

       --echo-keys
           Типово, якщо virt-v2v попросить вас ввести ключ або пароль, програма не відтворюватиме
           введені символи на екрані. Якщо ви не боїтеся TEMPEST-нападів, або у вашій кімнаті
           нікого, окрім вас, немає, ви можете скористатися цим прапорцем, щоб бачити, які саме
           символи ви вводите.

           Зауважте, що цей параметр стосується лише ключів і паролів до зашифрованих пристроїв і
           розділів, а не паролів, які використовуються для встановлення з'єднання із віддаленими
           серверами.

       -i disk
           Встановити метод введення disk.

           У цьому режимі ви можете читати образ диска віртуальної машини без метаданих. virt-v2v
           намагається визначити найкращі типові значення для метаданих. Ці значення, зазвичай, є
           адекватними, але ви можете додатково змінити їх (наприклад, змінити об'єм пам'яті або
           кількість віртуальних процесорів) за допомогою параметра -i libvirtxml. У цей спосіб
           може бути імпортовано лише гостьові системи, які використовують лише один диск.

       -i libvirt
           Встановити метод введення libvirt. Цей метод є типовим.

           У цьому режимі вам слід вказати назву гостьової системи libvirt або UUID у рядку
           команди. Ви також можете вказати адресу з'єднання libvirt (див. -ic).

       -i libvirtxml
           Встановити метод введення libvirtxml.

           In this mode you have to pass a libvirt XML file on the command line.  This file is
           read in order to get metadata about the source guest (such as its name, amount of
           memory), and also to locate the input disks.  See "Minimal XML for -i libvirtxml
           option" below.

       -i local
           Те саме, що і -i disk.

       -i ova
           Встановити метод введення ova.

           In this mode you can read a VMware ova file.  Virt-v2v will read the ova manifest file
           and check the vmdk volumes for validity (checksums)  as well as analyzing the ovf
           file, and then convert the guest.  See virt-v2v-input-vmware(1).

       -i vmx
           Встановити метод введення vmx.

           In this mode you can read a VMware vmx file directly or over SSH.  This is useful when
           VMware VMs are stored on an NFS server which you can mount directly, or where you have
           access by SSH to an ESXi hypervisor.  See virt-v2v-input-vmware(1).

       -ic адреса_libvirt
           Вказати адресу з'єднання libvirt, яким слід скористатися під час читання гостьової
           системи. Використовується, лише якщо -i libvirt.

           Можна використовувати лише локальні з'єднання libvirt, з'єднання vCenter VMware або
           віддалені з'єднання Xen RHEL 5. Інші віддалені з'єднання libvirt, загалом, не
           працюватимуть.

           See also virt-v2v-input-vmware(1), virt-v2v-input-xen(1).

       -if формат
           Лише для -i disk. Цей параметр вказує формат образу диска вхідних даних. Для інших
           варіантів вхідних даних вам слід вказати формат вхідних даних у метаданих.

       --in-place
           Не створювати виведену віртуальну машину у гіпервізорі призначення. Замість цього,
           скоригувати гостьову операційну систему у початковій віртуальній машині для запуску у
           початковому гіпервізорі.

           Цей режим призначено для інтеграції із іншими наборами інструментів, які відповідають
           за перетворення налаштувань віртуальної машини, забезпечення повернення до початкового
           стану, якщо стануться помилки, перетворення сховища даних тощо.

           See "In-place conversion" below.

           Конфліктує з усіма параметрами -o *.

       -io OPTION=VALUE
           Set input option(s) related to the current input mode or transport.  To display short
           help on what options are available you can use:

            virt-v2v -it vddk -io "?"

       -io vddk-libdir=LIBDIR
           Встановити каталог бібліотеки VDDK. У цьому каталозі мають міститися підкаталоги із
           назвами include, lib64 тощо, але у аргументі параметра не повинно бути самої частини
           назви каталогу lib64.

           In most cases this parameter is required when using the -it vddk (VDDK) transport.
           See virt-v2v-input-vmware(1) for details.

       -io vddk-thumbprint=xx:xx:xx:...
           Встановити відбиток віддаленого сервера VMware.

           This parameter is required when using the -it vddk (VDDK) transport.  See
           virt-v2v-input-vmware(1) for details.

       -io vddk-config=FILENAME
       -io vddk-cookie=COOKIE
       -io vddk-nfchostport=PORT
       -io vddk-port=PORT
       -io vddk-snapshot=SNAPSHOT-MOREF
       -io vddk-transports=MODE:MODE:...
           When using VDDK mode, these options are passed unmodified to the nbdkit(1) VDDK
           plugin.  Please refer to nbdkit-vddk-plugin(1).  Do not use these options unless you
           know what you are doing.  These are all optional.

       -ip filename
           Supply a file containing a password to be used when connecting to the target
           hypervisor.  If this is omitted then the input hypervisor may ask for the password
           interactively.  Note the file should contain the whole password, without any trailing
           newline, and for security the file should have mode 0600 so that others cannot read
           it.

       -it ssh
           When using -i vmx, this enables the ssh transport.  See virt-v2v-input-vmware(1).

       -it vddk
           Use VMware VDDK as a transport to copy the input disks.  See virt-v2v-input-vmware(1).
           If you use this parameter then you may need to use other -io vddk* options to specify
           how to connect through VDDK.

       --key SELECTOR
           Specify a key for LUKS, to automatically open a LUKS device when using the inspection.
           "SELECTOR" can be in one of the following formats:

           --key "DEVICE":key:KEY_STRING
               Use the specified "KEY_STRING" as passphrase.

           --key "DEVICE":file:FILENAME
               Read the passphrase from FILENAME.

       --keys-from-stdin
           Прочитати параметри ключа або пароля із джерела стандартного введення. Типово програма
           намагається читати паролі від користувача відкриттям /dev/tty.

           Зауважте, що цей параметр стосується лише ключів і паролів до зашифрованих пристроїв і
           розділів, а не паролів, які використовуються для встановлення з'єднання із віддаленими
           серверами.

       --mac aa:bb:cc:dd:ee:ff:network:out
       --mac aa:bb:cc:dd:ee:ff:bridge:out
           Map source NIC MAC address to a network or bridge.

           See "Networks and bridges" below.

       --machine-readable
       --machine-readable=format
           This option is used to make the output more machine friendly when being parsed by
           other programs.  See "Machine readable output" below.

       -n вхід:вихід
       -n вихід
       --network вхід:вихід
       --network вихід
       -b вхід:вихід
       -b вихід
       --bridge вхід:вихід
       --bridge вихід
           Пов'язати мережу (або місток) із назвою "вхід" із мережею (або містком) із назвою
           "вихід". Якщо не вказано префікс "вхід:", із "вихід" буде пов'язано усі інші мережі
           (або містки).

           See "Networks and bridges" below.

       --no-copy
           Не копіювати диски. Замість цього, буде виконано перетворення (а його результати буде
           відкинуто) і записано метадані, але диски не буде створено. Див. також обговорення
           щодо -o null нижче.

           Цей параметр корисний у двох випадках: вам потрібно перевірити, чи завершиться
           перетворення успіхом без довгого процесу копіювання або ви хочете просто подивитися на
           метадані.

           Цей параметр несумісний із -o libvirt, оскільки їх поєднання створити помилкову
           гостьову систему (систему без дисків).

           Цей параметр несумісний із -o glance з технічних причин.

       -o disk
           Те саме, що і -o local.

       -o glance
           This is a legacy option.  You should probably use -o openstack instead.

           Set the output method to OpenStack Glance.  In this mode the converted guest is
           uploaded to Glance.  See virt-v2v-output-openstack(1).

       -o libvirt
           Встановити метод виведення libvirt. Цей метод є типовим.

           У цьому режимі перетворену гостьову систему буде створено як гостьову систему libvirt.
           Ви також можете вказати адресу з'єднання libvirt (див. -oc).

           See virt-v2v-output-local(1).

       -o local
           Встановити метод виведення до local.

           У цьому режимі перетворену гостьову систему буде записано до локального каталогу,
           вказаного за допомогою параметра -os /каталог (каталог має існувати). Перетворені
           диски гостьової системи буде записано так:

            /каталог/назва-sda
            /каталог/назва-sdb
            [тощо]

           Також буде створено файл XML libvirt із метаданими гостьової системи:

            /каталог/назва.xml

           де "назва" — назва гостьової системи.

       -o null
           Встановити метод виведення до null.

           Гостьову систему буде перетворено і скопійовано (якщо ви не вкажете ще і --no-copy),
           але результати буде викинуто, метадані не записуватимуться.

       -o openstack
           Set the output method to OpenStack.  See virt-v2v-output-openstack(1).

       -o ovirt
           Те саме, що і -o rhv.

       -o ovirt-upload
           This is the same as -o rhv-upload.

       -o qemu
           Встановити метод виведення до qemu.

           Дія параметра подібна до -o local, але при виконанні команди програма записує скрипт
           командної оболонки, яким можна скористатися для завантаження гостьової системи у qemu.
           Перетворені диски і скрипт оболонки буде записано до каталогу, вказаного за допомогою
           параметра -os.

           Якщо ви використовуєте цей режим виведення, ви також можете вказати параметр
           --qemu-boot, який завантажує гостьову систему у qemu негайно.

       -o rhev
           Те саме, що і -o rhv.

       -o rhv
           Встановити метод виведення до rhv.

           Перетворену гостьову систему буде записано до домену сховища експортування RHV. Слід
           також вказати параметр -os для визначення розташування домену сховища експортування.
           Зауважте, що використання цього параметр не імпортує гостьову систему до RHV. Вам
           доведеться зробити це пізніше за допомогою інтерфейсу сховища.

           See virt-v2v-output-rhv(1).

       -o rhv-upload
           Set the output method to rhv-upload.

           The converted guest is written directly to a RHV Data Domain.  This is a faster method
           than -o rhv, but requires oVirt or RHV ≥ 4.2.

           See virt-v2v-output-rhv(1).

       -o vdsm
           Встановити метод виведення до vdsm.

           Цей режим подібний до -o rhv, але тут треба вказувати повний шлях до домену даних:
           /rhv/data-center/<uuid-датацентру>/<uuid-домену-даних>.  Цей режим використовується,
           лише якщо virt-v2v запущено під керуванням VDSM.

       -oa sparse
       -oa preallocated
           Встановити режим розміщення виведеного файла. Типовим режимом є "sparse" (розріджений
           файл).

       -oc URI
           Specify a connection URI to use when writing the converted guest.

           For -o libvirt this is the libvirt URI.  Only local libvirt connections can be used.
           Remote libvirt connections will not work.  See virt-v2v-output-local(1) for further
           information.

       -of формат
           Під час перетворення гостьової системи перетворити диски до вказаного формату.

           Якщо не вказано, буде використано формат вхідних даних.

       -on назва
           Перейменувати гостьову систему під час перетворення. Якщо цей параметр не використано,
           назва виведеного результату буде тією самою, що і назва вхідної системи.

       -oo OPTION=VALUE
           Set output option(s) related to the current output mode.  To display short help on
           what options are available you can use:

            virt-v2v -o rhv-upload -oo "?"

       -oo guest-id="ID"
           For -o openstack (virt-v2v-output-openstack(1)) only, set a guest ID which is saved on
           each Cinder volume in the "virt_v2v_guest_id" volume property.

       -oo verify-server-certificate
       -oo verify-server-certificate="true|false"
           For -o openstack (virt-v2v-output-openstack(1)) only, this can be used to disable SSL
           certification validation when connecting to OpenStack by specifying -oo
           verify-server-certificate=false.

       -oo os-*=*
           For -o openstack (virt-v2v-output-openstack(1)) only, set optional OpenStack
           authentication.  For example -oo os-username=NAME is equivalent to "openstack
           --os-username=NAME".

       -oo rhv-cafile=ca.pem
           For -o rhv-upload (virt-v2v-output-rhv(1)) only, the ca.pem file (Certificate
           Authority), copied from /etc/pki/ovirt-engine/ca.pem on the oVirt engine.

       -oo rhv-cluster="CLUSTERNAME"
           For -o rhv-upload (virt-v2v-output-rhv(1)) only, set the RHV Cluster Name.  If not
           given it uses "Default".

       -oo rhv-direct
           For -o rhv-upload (virt-v2v-output-rhv(1)) only, if this option is given then virt-v2v
           will attempt to directly upload the disk to the oVirt node, otherwise it will proxy
           the upload through the oVirt engine.  Direct upload requires that you have network
           access to the oVirt nodes.  Non-direct upload is slightly slower but should work in
           all situations.

       -oo rhv-verifypeer
           For -o rhv-upload (virt-v2v-output-rhv(1)) only, verify the oVirt/RHV server’s
           identity by checking the server‘s certificate against the Certificate Authority.

       -oo server-id="NAME|UUID"
           For -o openstack (virt-v2v-output-openstack(1)) only, set the name of the conversion
           appliance where virt-v2v is running.

       -oo vdsm-compat=0.10
       -oo vdsm-compat=1.1
           Якщо вказано -o vdsm і форматом виведення даних є qcow2, ми додаємо параметр qcow2
           compat=0.10 до файла виведених даних для сумісності із RHEL 6 (див.
           https://bugzilla.redhat.com/1145582).

           If -oo vdsm-compat=1.1 is used then modern qcow2 (compat=1.1)  files are generated
           instead.

           Currently -oo vdsm-compat=0.10 is the default, but this will change to -oo
           vdsm-compat=1.1 in a future version of virt-v2v (when we can assume that everyone is
           using a modern version of qemu).

           Зауважте, що цей параметр стосується лише даних, виведених при використанні -o vdsm. В
           усіх інших режимах виведення (зокрема, при використанні -o rhv) завжди
           створюватимуться файли сучасної версії qcow2, compat=1.1.

           Якщо доступний цей параметр, "vdsm-compat-option" буде представлено у форматі
           виведення --machine-readable.

       -oo vdsm-image-uuid=UUID
       -oo vdsm-vol-uuid=UUID
       -oo vdsm-vm-uuid=UUID
       -oo vdsm-ovf-output=DIR
           Зазвичай, при використанні режиму виведення RHV програма вибирає псевдовипадкові
           значення UUID для гостьової системи призначення. Втім, VDSM потребує керування UUID і
           передає значення цих параметрів, якщо virt-v2v працює під керуванням VDSM. Параметри
           керують такими значеннями:

           ·   the image directory of each guest disk (-oo vdsm-image-uuid) (this option is
               passed once for each guest disk)

           ·   UUIDs for each guest disk (-oo vdsm-vol-uuid) (this option is passed once for each
               guest disk)

           ·   the OVF file name (-oo vdsm-vm-uuid).

           ·   the OVF output directory (default current directory) (-oo vdsm-ovf-output).

           Формат запису UUID: "12345678-1234-1234-1234-123456789abc" (кожна шістнадцяткова цифра
           може приймати значення "0-9" або "a-f"), відповідно до OSF DCE 1.1.

           Ці параметри можна використовувати лише з -o vdsm.

       -oo vdsm-ovf-flavour=flavour
           This option controls the format of the OVF generated at the end of conversion.
           Currently there are two possible flavours:

           rhvexp
               The OVF format used in RHV export storage domain.

           ovirt
               The OVF format understood by oVirt REST API.

           For backward compatibility the default is rhvexp, but this may change in the future.

       -op file
           Supply a file containing a password to be used when connecting to the target
           hypervisor.  Note the file should contain the whole password, without any trailing
           newline, and for security the file should have mode 0600 so that others cannot read
           it.

       -os сховище
           Розташування сховища даних для перетвореної гостьової системи.

           Для -o libvirt цей параметр визначає каталог буфера libvirt (див. "virsh pool-list")
           або UUID буфера.

           Для -o local і -o qemu це назва каталогу. Каталог має вже існувати.

           For -o rhv-upload, this is the name of the destination Storage Domain.

           For -o openstack, this is the optional Cinder volume type.

           Для -o rhv це може бути шлях NFS домену сховища експортування (Export Storage Domain)
           у форматі "<вузол>:<шлях>". Приклад:

            rhv-storage.example.com:/rhv/export

           Місце експортування NFS має бути придатним до монтування та доступним для запису
           користувачем та вузлом, де запущено virt-v2v, оскільки програмі virt-v2v потрібно буде
           його змонтувати під час роботи. Отже, ймовірно, вам доведеться запустити virt-v2v від
           імені користувача "root".

           Альтернативний варіант: ви можете змонтувати домен сховища експортування власноруч і
           вказати його точку монтування за допомогою -os. Зауважте, що virt-v2v все ще потрібно
           буде вести запис до цього віддаленого каталогу, тому virt-v2v все одно доведеться
           запускати від імені "root".

           Вам буде повідомлено про помилку, якщо virt-v2v не вдасться змонтувати домен сховища
           експортування або здійснити до нього запис.

       --print-estimate
           Print the estimated size of the data which will be copied from the source disk(s) and
           stop.  One number (the size in bytes) is printed per disk, and a total:

            $ virt-v2v --print-estimate
            ...
            disk 1: 100000
            disk 2: 200000
            total: 300000

           With the --machine-readable option you get JSON output which can be directed into a
           file or elsewhere:

            $ virt-v2v --print-estimate --machine-readable=file:estimates
            ...
            $ cat estimates
            {
             "disks": [ 100000, 200000 ],
             "total": 300000
            }

           When using this option you must specify an output mode.  This is because virt-v2v has
           to perform the conversion in order to print the estimate, and the conversion depends
           on the output mode.  Using -o null should be safe for most purposes.

           When this option is used along with --machine-readable you can direct the output to an
           alternate file.

       --print-source
           Print information about the source guest and stop.  This option is useful when you are
           setting up network and bridge maps.  See "Networks and bridges".

       --qemu-boot
           Лише якщо використовується -o qemu, негайно завантажує гостьову систему після
           завершення роботи virt-v2v.

       -q
       --quiet
           Цей параметр вимикає смужки поступу та інші необов'язкові до виведення дані.

       --root ask
       --root single
       --root first
       --root /dev/sdX
       --root /dev/VG/LV
           Вибрати кореневу файлову систему для перетворення.

           Якщо у віртуальній машині передбачено декілька варіантів завантаження або у
           віртуальній машині є сторонні файлові системи, які виглядають як розділи операційних
           систем, за допомогою цього параметра можна вибрати кореневу файлову систему (тобто
           диск "C:" або /) операційної системи, яку слід перетворити. Використання консолі
           відновлення Windows, деякі долучені диски DVD та вади у евристиці засобу інспектування
           libguestfs можуть призвести до помилкового визначення гостьової операційної системи як
           такої, у якій передбачено варіанти завантаження.

           Типовим варіантом у virt-v2v ≤ 0.7.1 був параметр --root single, який спричиняв
           аварійне завершення virt-v2v, якщо виявлялася операційна система із варіантами
           завантаження.

           Починаючи з версії virt-v2v ≥ 0.7.2 типовим режимом є --root ask: якщо буде виявлено
           варіанти завантаження у віртуальній машині, virt-v2v припинить роботу, виведе список
           усіх можливих кореневих файлових системи і попросить користувача вказати ту, яку слід
           перетворити. Це потребує роботи virt-v2v у інтерактивному режимі.

           --root first означає, що слід вибрати перший кореневий пристрій, якщо буде виявлено
           операційну систему із варіантами завантаження. Оскільки виявлення кореневих пристроїв
           пов'язано із евристикою, іноді програма може вибрати помилковий пристрій.

           Ви також можете вказати певний кореневий пристрій за назвою, наприклад,
           --root /dev/sda2 означає, що слід використати другий розділ на першому диску. Якщо
           іменованого кореневого пристрою не існує або його не вдасться визначити як кореневий
           пристрій, virt-v2v повідомить про помилку і завершить роботу.

           Зауважте, що у grub є вада, яка заважає успішно завантажувати систему із варіантами
           завантаження, якщо увімкнено virtio. Grub може завантажувати лише операційні системи з
           першого диска virtio. Зокрема, /boot має бути першим диском virtio, і grub не може
           ланцюгово завантажувати операційну систему, яка не зберігається на першому диску
           virtio.

       -v
       --verbose
           Увімкнути докладний показ повідомлень з метою діагностики.

       -V
       --version
           Показати дані щодо версії і завершити роботу.

       -x  Увімкнути трасування викликів програмного інтерфейсу libguestfs.

ПРИМІТКИ

   Xen paravirtualized guests
       У застарілих версіях virt-v2v можна було перетворити паравіртуалізовану гостьову систему
       Xen на гостьову систему KVM встановленням нового ядра. Ця версія virt-v2v не
       намагатиметься встановити будь-яке нове ядро. Замість цього, вона повідомить вам про
       помилку, якщо доступними виявляться лише паравіртуалізовані ядра Xen.

       Тому, перш ніж виконувати перетворення, вам слід перевірити, чи встановлено у системі
       звичайне ядро. Для деяких застарілих дистрибутивів Linux це означає, що має бути
       встановлено ядро із наведеної нижче таблиці:

        RHEL 3         (Неможливо визначити, не було ядра PV Xen)

        RHEL 4         i686 з > 10 ГБ пам'яті: встановіть «kernel-hugemem»
                       i686 SMP: встановіть «kernel-smp»
                       інші i686: встановіть «kernel»
                       x86-64 SMP з > 8 процесорів: встановіть «kernel-largesmp»
                       x86-64 SMP: встановіть «kernel-smp»
                       інші x86-64: встановіть «kernel»

        RHEL 5         i686: встановіть «kernel-PAE»
                       x86-64: встановіть «kernel»

        SLES 10        i586 з > 10 ГБ оперативної пам'яті: встановіть «kernel-bigsmp»
                       i586 SMP: встановіть «kernel-smp»
                       інша i586: встановіть «kernel-default»
                       x86-64 SMP: встановіть «kernel-smp»
                       other x86-64: встановіть «kernel-default»

        SLES 11+       i586: встановіть «kernel-pae»
                       x86-64: встановіть «kernel-default»

        Windows        (Неможливо визначити, не існує ядер Windows для PV Xen)

   Enabling virtio
       «Virtio» — назва набору драйверів, які значно пришвидшують роботу диска (блокового
       пристрою), мережі та інших дій у гостьовій системі у KVM.

       У застарілих версіях virt-v2v можна було встановити ці драйвери для певних гостьових
       систем Linux. Ця версія virt-v2v не намагатиметься встановити нові ядра Linux або
       драйвери, але попередить вас, якщо їх ще не встановлено.

       Щоб увімкнути virtio і поліпшити швидкодію гостьової системи після перетворення, вам слід
       переконатися, що у системі встановлено принаймні вказані у наведеній нижче таблиці версії
       пакунків ще до перетворення.

        RHEL 3         Немає доступних драйверів virtio

        RHEL 4         ядро >= 2.5.9-89.EL
                       lvm2 >= 2.02.42-5.el4
                       device-mapper >= 1.02.28-2.el4
                       selinux-policy-targeted >= 1.17.30-2.152.el4
                       policycoreutils >= 1.18.1-4.13

        RHEL 5         ядро >= 2.6.18-128.el5
                       lvm2 >= 2.02.40-6.el5
                       selinux-policy-targeted >= 2.4.6-203.el5

        RHEL 6+        усі версії підтримують virtio

        Fedora         усі версії підтримують virtio

        SLES 11+       усі версії підтримують virtio

        SLES 10        ядро >= 2.6.16.60-0.85.1

        OpenSUSE 11+   усі версії підтримують virtio

        OpenSUSE 10    ядро >= 2.6.25.5-1.1

        Debian 6+      Підтримку virtio передбачено в усіх версіях

        Ubuntu 10.04+  — підтримку virtio передбачено в усіх версіях

        Windows        драйвери встановлюються з ISO або каталогу, на який
                       вказує змінна середовища VIRTIO_WIN, якщо її встановлено

   RHEL 4: SELinux relabel appears to hang forever
       У RHEL ≤ 4.7 була вада, яка спричиняла до того, що повторне встановлення міток SELinux
       «зависало» на такому повідомленні:

        *** Warning -- SELinux relabel is required. ***
        *** Disabling security enforcement.         ***
        *** Relabeling could take a very long time, ***
        *** depending on file system size.          ***

       Насправді, система очікувала від вас натискання клавіші (але ніяк візуально про це не
       повідомляла). Ви можете або натиснути клавішу "[Return]", у результаті чого гостьова
       система завершить повторне встановлення міток і перезавантажиться, або можете встановити
       policycoreutils ≥ 1.18.1-4.13 до запуску перетворення v2v. Див. також
       https://bugzilla.redhat.com/show_bug.cgi?id=244636

   Debian і Ubuntu
       "попередження: не вдалося визначити спосіб оновлення налаштувань Grub2"

       У поточній версії virt-v2v не передбачено способу визначити типове ядро у гостьових
       системах Debian та Ubuntu, які використовують завантажувач GRUB 2. Це означає, що virt-v2v
       не змінюватиме типового ядра для завантаження, навіть якщо це не краще ядро, яке доступне
       у гостьовій системі. Рекомендуємо, перш ніж користуватися virt-v2v, зробити так, щоб
       типове ядро для завантаження було найкращим з доступних у гостьовій системі ядер
       (наприклад, просто оновивши гостьову систему до найсвіжішої версії).

       "vsyscall attempted with vsyscall=none"

       When run on a recent Debian host virt-v2v may fail to convert guests which were created
       before 2013.  In the debugging output you will see a crash message similar to:

        vsyscall attempted with vsyscall=none ip:...
        segfault at ...

       This is caused because Debian removed support for running old binaries which used the
       legacy vsyscall page to call into the kernel.

       You can work around this problem by running this command before running virt-v2v:

        export LIBGUESTFS_APPEND="vsyscall=emulate"

       For more information, see https://bugzilla.redhat.com/1592061

   Windows
       Швидкий запуск у Windows  8 є несумісним із virt-v2v

       Гостьові системи, у яких використовується можливість Windows ≥ 8 «Fast Startup» (або
       гостьові системи, які було приспано), не можна перетворити за допомогою virt-v2v. Програма
       повідомлятиме про таку помилку:

        virtv2v: помилка: не вдалося змонтувати образ диска для запису. Ймовірно, це
        сталося через те, що у гостьовій системі використано Windows Hibernation або
        Fast Restart. Вам слід вимкнути ці можливості (у гостьовій системі), щоб
        скористатися virt-v2v.
       Як і повідомляється, вам слід завантажити гостьову систему і вимкнути
       можливість швидкого запуску (Панель керування → Живлення → Виберіть дію для
       кнопки живлення → Змінити параметри, які зараз недоступні → Увімкнути
       швидкий запуск), потім вимкнути гостьову систему. Після цього ви зможете
       перетворити її.

       Щоб дізнатися більше, див. "ПРИСИПЛЯННЯ WINDOWS  ТА ШВИДКИЙ ЗАПУСК WINDOWS 8" in
       guestfs(3).

       Boot failure: 0x0000007B

       Неможливість завантаження спричинено тим, що Windows не може знайти або завантажити
       належний драйвер диска (наприклад viostor.sys). Якщо у вас виникає ця помилка, ось
       декілька речей, які можуть допомогти:

       ·   Спочатку, до перетворення, переконайтеся, що гостьова система завантажується на
           початковому гіпервізорі.

       ·   Перевірте, чи є у вас драйвери virtio Windows у /usr/share/virtio-win, і що virt-v2v
           не виводила жодних попереджень щодо неможливості встановити драйвери virtio.

           У Red Hat Enterprise Linux 7 вам слід буде встановити підписані драйвери з пакунка
           "virtio-win". Якщо у вас немає доступу до підписаних драйверів, вам, ймовірно, слід
           вимкнути підписування драйверів у меню завантаження.

       ·   Перевірте, чи ви надаєте інтерфейс virtio-blk (не virtio-scsi і не ide) гостьовій
           системі. У командному рядку qemu/KVM ви маєте бачити щось подібне до такого:

            ... -drive file=windows-sda,if=virtio ...

           У XML libvirt має бути таке:

            <target dev='vda' bus='virtio'/>

       ·   Перевірте, чи не запобігає Windows Group Policy встановленню або використанню
           драйвера. Спробуйте вилучити Windows Group Policy до перетворення.

       ·   Перевірте, чи не встановлено якогось антивірусного або іншого програмного
           забезпечення, яке реалізує заборони, подібні до Group Policy, щодо встановлення або
           використання нових драйверів.

       ·   Увімкніть діагностику завантаження і перевірте, чи завантажується драйвер viostor.sys.

       OpenStack і повторна активація Windows

       OpenStack не надає гостьовим системам стабільних адрес пристроїв та каналів PCI. Кожного
       разу, коли створюється або запускається гостьова система, OpenStack повторно створює від
       початку XML libvirt для цієї гостьової системи. Створений таким чином XML libvirt не
       міститиме полів <address>. Потім libvirt призначить адреси для пристроїв у передбачуваний
       спосіб. Адреси можуть змінитися, якщо буде виконано будь-яку з таких умов:

       ·   До гостьової системи було додано новий диск або мережевий пристрій або з гостьової
           системи було вилучено диск або мережевий пристрій.

       ·   Було змінено версію OpenStack або (можливо) libvirt.

       Оскільки Windows не подобаються такі «апаратні» зміни, це може спровокувати початок
       процедури повторної активації Windows.

       Це також може заважати завантаженню із повідомленням про помилку 7B [див. попередній
       розділ], якщо у гостьовій системі є group policy із назвою "Device Installation
       Restrictions".

       Support for SHA-2 certificates in Windows 7 and Windows Server 2008 R2

       Later versions of the Windows virtio drivers are signed using SHA-2 certificates (instead
       of SHA-1).  The original shipping Windows 7 and Windows Server 2008 R2 did not understand
       SHA-2 certificates and so the Windows virtio drivers will not install properly.

       To fix this you must apply SHA-2 Code Signing Support from:
       https://docs.microsoft.com/en-us/security-updates/SecurityAdvisories/2015/3033929 before
       converting the guest.

       For further information see: https://bugzilla.redhat.com/show_bug.cgi?id=1624878

   Networks and bridges
       Guests are usually connected to one or more networks, and when converted to the target
       hypervisor you usually want to reconnect those networks at the destination.  The options
       --network, --bridge and --mac allow you to do that.

       Якщо ви не певні щодо того, які мережі і містки використовуються у початковому
       гіпервізорі, ви можете вивчити початкові метадані (XML libvirt, дані vCenter тощо). Ви
       також можете запустити virt-v2v з параметром --print-source, який призведе до того, що
       virt-v2v виведе доступну програмі інформацію щодо початкового варіанта гостьової системи,
       а потім завершить роботу.

       У виведених даних з параметром --print-source ви побачите розділ, де буде показано картки
       мережевих інтерфейсів (NIC) гостьової системи:

        $ virt-v2v [-i ...] --print-source name
        [...]
        NIC:
            Network "default" mac: 52:54:00:d0:cf:0e

       Bridges are special classes of network devices which are attached to a named external
       network on the source hypervisor, for example:

        $ virt-v2v [-i ...] --print-source name
        [...]
        NICs:
            Bridge "br0"

       To map a specific source bridge to a target network, for example "br0" on the source to
       "ovirtmgmt" on the target, use:

        virt-v2v [...] --bridge br0:ovirtmgmt

       To map every bridge to a target network, use:

        virt-v2v [...] --bridge ovirtmgmt

       Fine-grained mapping of guest NICs

       The --mac option gives you more control over the mapping, letting you map single NICs to
       either networks or bridges on the target.  For example a source guest with two NICs could
       map them individually to two networks called "mgmt" and "clientdata" like this:

        $ virt-v2v [...] \
           --mac 52:54:00:d0:cf:0e:network:mgmt \
           --mac 52:54:00:d0:cf:0f:network:clientdata

       Note that virt-v2v does not have the ability to change a guest’s MAC address.  The MAC
       address is part of the guest metadata and must remain the same on source and target
       hypervisors.  Most guests will use the MAC address to set up persistent associations
       between NICs and internal names (like "eth0"), with firewall settings, or even for other
       purposes like software licensing.

   Resource requirements
       Мережа

       Здається, найважливішим ресурсом для virt-v2v є канал мережі. Virt-v2v повинна мати
       можливість копіювати дані гостьових систем із гігабітними або навіть вищими швидкостями
       мережею.

       Вам слід забезпечити швидке і якомога менш латентне з'єднання між серверами (сервером
       перетворення, сервером NFS, vCenter, Xen).

       Місце на диску

       Virt-v2v розташовує потенційно великі тимчасові файли у $TMPDIR (тобто у /var/tmp, якщо
       значення цієї змінної середовища не встановлено). Використання tmpfs у цьому випадку
       недоцільне.

       Для кожного диска гостьової системи тимчасово зберігається накладка. У ній містяться дані
       щодо змін, які було внесено з часу перетворення, а також дані кешу. Накладки не є дуже
       великими — типово десятки або декілька сотень мегабайтів. Окрім накладок, місце на диску
       може використовуватися засобами обробки вхідних і вихідних даних. Дані щодо цих витрат
       місця на диску наведено у викладеній нижче таблиці.

       -i ova
           Ця команда тимчасово зберігає повну копію нестиснених початкових дисків у $TMPDIR.

       -o glance
           Ця команда тимчасово зберігає повну копію виведених у результаті обробки дисків у
           $TMPDIR.

       -o local
       -o qemu
           Вам слід переконатися щодо у каталозі для виведення даних є достатньо вільного місця
           для перетвореної гостьової системи.

       Див. також "Мінімальне вільне місце у основній системі" нижче.

       Ресурси vCenter VMware

       У поточній версії копіювання з vCenter VMware є дуже повільним, ми вважаємо, що це
       проблема з VMware. Щоб частково усунути цю проблему, слід забезпечити роботу гіпервізору
       ESXi VMware та vCenter на швидкому обладнанні із великим обсягом пам'яті.

       Обчислювальні потужності і обсяг оперативної пам’яті

       Virt-v2v не є особливо вимогливою до обчислювальних можливостей або обсягу пам'яті. Якщо
       ви виконуєте багато паралельних перетворень, вам варто виділити одне ядро процесора і 2 ГБ
       оперативної пам'яті на кожен запущений екземпляр.

       Virt-v2v можна запускати у віртуальній машині.

       Обрізання

       Virt-v2v намагається оптимізувати перетворення, ігноруючи дані файлової системи гостьової
       операційної системи, які не використовуються. Це стосується невикористаних блоків файлових
       систем, блоків, які містять лише нулі, та вилучених файлів.

       Для виконання цього завдання virt-v2v використовує неруйнівну дію fstrim(8). Оскільки
       відповідна програма виконує дії із накладкою над даними гостьової системи, початкова
       система ніяким чином не змінюється.

       Якщо робота цієї програми fstrim завершується помилкою, ви побачите попередження, а
       virt-v2v продовжить роботу. Програма може працювати повільніше (у деяких випадках набагато
       повільніше) через те, що копіюватиме і невикористані частини диска.

       На жаль, підтримка fstrim не є універсальною. Результат також залежить від певних
       параметрів файлової системи, вирівнювання розділів та резервного сховища даних. Наприклад,
       fstrim не можна застосовувати до файлових систем NTFS, якщо вони займають розділи, які не
       вирівняно із базових сховищем даних. Такого вирівнювання типово не було у Windows до
       Vista. Іншим прикладом є файлові системи VFAT (використовуються гостьовими системами UEFI)
       — їх взагалі не можна обрізати.

       Підтримка fstrim у ядрі Linux поступово поліпшується, отже, з часом, ці обмеження буде
       знято і virt-v2v працюватиме швидше.

   Post-conversion tasks
       Налаштовування гостьової мережі

       У поточній версії virt-v2v не може переналаштувати мережу у гостьовій системі. Якщо
       перетворену гостьову систему не з'єднано із тією самою підмережею, що і початкову, її
       налаштування мережі має бути оновлено. Див. також virt-customize(1).

       Перетворення гостьової системи Windows

       Процес перетворення гостьових систем Windows поділено на два етапи:

       1.  Автономне перетворення.

       2.  Перше завантаження.

       Гостьова система буде придатною до завантаження після етапу автономного перетворення, але
       у ній усе ще не буде встановлено потрібних для належної роботи драйверів. Драйвери буде
       встановлено автоматично під час першого завантаження гостьової системи.

       Зауваження: не переривайте процесу автоматичного встановлення драйверів під час першого
       входу до гостьової системи, оскільки це може завадити усім наступним спробам завантажити
       гостьову систему належним чином.

   Free space for conversion
       Вільне місце у гостьовій системі

       Virt-v2v перевіряє, чи достатньо місця у гостьовій файловій системі для виконання
       перетворення. У поточній версії програма перевіряє таке:

       Кореневу систему Linux або диск "C:" Windows
           Мінімальний вільний простір: 20 МБ

       Linux /boot
           Мінімальний вільний простір: 50 МБ

           Причиною є те, що нам потрібно збирати нові initramfs для деяких перетворень
           Enterprise Linux.

       Будь-яка інша придатна до монтування файлова система
           Мінімальний вільний простір: 10 МБ

       Мінімальний обсяг місця у основній системі

       У каталозі основної системи має бути достатньо вільного місця для зберігання тимчасових
       накладок (окрім режиму --in-place). Щоб визначити каталог, у якому зберігатимуться
       накладки, скористайтеся такою командою:

        $ df -h "`guestfish get-cachedir`"
        Ф. система        Розм   Вик  Дост Вик% змонтований на
        /dev/mapper/root   50G   40G  6.8G  86% /

       і зверніть увагу га стовпчик "Avail". Virt-v2v взагалі відмовиться виконувати
       перетворення, якщо на диску не буде принаймні 1 ГБ вільного місця.

       See also "Resource requirements" above.

   Running virt-v2v as root or non-root
       Нічого у virt-v2v не потребує обов'язкових прав доступу root — програма чудово працює і
       від імені звичайного користувача. Втім, використання деяких зовнішніх можливостей може
       потребувати прав доступу root або інших спеціалізованих користувачів:

       Монтування Export Storage Domain
           При використанні параметрів -o rhv -os server:/esd virt-v2v повинна мати достатні
           права доступу до змонтованої системи NFS домену сховища експортування з сервера
           "server".

           Ви можете уникнути тут потреби у використання прав доступу root, якщо змонтуєте диск
           власноруч до запуску virt-v2v і передасте його як параметр команди -os
           /точка_монтування, але перед цим прочитайте наступний розділ...

       Запис до Export Storage Domain від імені 36:36
           RHV-M не зможе прочитати файли і каталоги з Export Storage Domain, якщо їхнім
           власником не буде UID:GID 36:36. Якщо значення UID:GID виставлено неправильно, ви
           побачите повідомлення про проблеми з імпортуванням даних з віртуальної машини.

           Коли ви запускаєте virt-v2v -o rhv від імені користувача root, virt-v2v намагатиметься
           створити файли і каталоги із правильними записами власників. Якщо ж virt-v2v
           запускатиметься від імені непривілейованого користувача, програма, ймовірно,
           працюватиме, але вам доведеться вручну змінити права власності на файли і каталоги
           після завершення роботи virt-v2v.

       Запис до libvirt
           Якщо використовується параметр -o libvirt, може виникнути потреба у запуску virt-v2v
           від імені користувача root для уможливлення запису до каталогу загальносистемного
           екземпляра libvirt (тобто до "qemu:///system") і до типового каталогу для образів
           дисків (зазвичай, /var/lib/libvirt/images).

           Ви можете уникнути цього, налаштувавши розпізнавання у з'єднанні із libvirt, див.
           http://libvirt.org/auth.html. Крім того, можна скористатися параметром -oc
           qemu:///session, використання якого призведе до запису даних до каталогів libvirt
           вашого користувача.

       Writing to Openstack
           Because of how Cinder volumes are presented as /dev block devices, using -o openstack
           normally requires that virt-v2v is run as root.

       Запис до Glance
           Ця дія не потребує прав доступу root (фактично, вона, ймовірно, не працюватиме з
           ними), але може потребувати прав доступу спеціалізованого користувача і/або створення
           скрипту для встановлення змінних середовища, пов'язаних із розпізнаванням користувача.
           Зверніться до документації із Glance.

   Minimal XML for -i libvirtxml option
       Якщо використовується параметр -i libvirtxml, вам слід буде вказати певний файл XML
       libvirt. Написання такого файла «з нуля» є доволі марудною справою, отже, вам буде
       корисний наведений нижче шаблон.

       Зауважте, що цим слід користуватися лише для тестування і/або там, де ви впевнені у своїх
       діях! Якщо у вас є метадані libvirt для гостьової системи, завжди користуйтеся ними, а не
       цим шаблоном.

        <domain type='kvm'>
          <name> NAME </name>
          <memory>1048576</memory>
          <vcpu>2</vcpu>
          <os>
            <type>hvm</type>
            <boot dev='hd'/>
          </os>
          <features>
            <acpi/>
            <apic/>
            <pae/>
          </features>
          <devices>
            <disk type='file' device='disk'>
              <driver name='qemu' type='raw'/>
              <source file='/path/to/disk/image'/>
              <target dev='hda' bus='ide'/>
            </disk>
            <interface type='network'>
              <mac address='52:54:00:01:02:03'/>
              <source network='default'/>
              <model type='rtl8139'/>
            </interface>
          </devices>
        </domain>

   In-place conversion
       Крім того, можна скористатися virt-v2v у сценаріях, де сторонню віртуальну машину вже
       імпортовано до заснованого на KVM гіпервізору, але вона все ще потребує коригування у
       самій гостьовій системі для того, щоб її можна було запустити на новому віртуальному
       обладнанні.

       У цьому випадку припускається, що віртуальну машину призначення створено стороннім
       інструментом у підтримуваному гіпервізорі на основі KVM з використанням налаштувань і
       вмісту початкової віртуальної машини, але з використанням віртуальних пристроїв, які краще
       пристосовано до KVM (наприклад, сховища і мережі virtio тощо).

       Далі, щоб уможливити завантаження і роботу гостьової операційної системи у зміненому
       середовищі, можна скористатися такою командою:

        virt-v2v -ic qemu:///system converted_vm --in-place

       Virt-v2v проаналізує налаштування перетвореної віртуальної машини "converted_vm" у
       екземплярі libvirt "qemu:///system" і застосує різноманітні виправлення у налаштуваннях
       гостьової операційної системи, щоб зробити їх відповідними до налаштувань віртуальної
       машини. Це може включати встановлення драйверів virtio, налаштовування завантажувача,
       точок монтування, інтерфейсів мережі тощо.

       Якщо під час виконання дії станеться помилка, virt-v2v завершить роботу із кодом помилки,
       залишивши віртуальну машину у невизначеному стані.

   Machine readable output
       Для виведення даних у зручному для машинної обробки форматі можна скористатися параметром
       --machine-readable. Додавання цього параметра робить зручним використання virt-v2v з інших
       програм, графічних інтерфейсів тощо.

       Існує два способи використання цього параметра.

       Спочатку, скористайтеся цим параметром окремо, щоб опитати систему щодо можливостей
       виконуваного файла virt-v2v. Типово виведені дані виглядатимуть якось так:

        $ virt-v2v --machine-readable
        virt-v2v
        libguestfs-rewrite
        colours-option
        vdsm-compat-option
        input:disk
        [...]
        output:local
        [...]
        convert:linux
        convert:windows

       Виводиться список можливостей, по одній на рядок, і програма завершує роботу зі станом 0.

       Записи "input:" і "output:" стосуються аргументів параметрів -i і -o (вхідного і вихідного
       режимів), які підтримуються цим виконуваним файлом. Записи "convert:" стосуються типів
       гостьових систем, підтримку перетворення яких передбачено у цьому виконуваному файлі.

       По-друге, можна скористатися цим параметром у поєднанні із іншими параметрами для того,
       щоб зробити звичайні виведені програмою дані придатнішими для подальшої машинної обробки.

       У поточній версії це означає таке:

       1.  Повідомлення смужки поступу можна обробляти зі стандартного виведення, шукаючи їх за
           таким формальним виразом:

            ^[0-9]+/[0-9]+$

       2.  Програма, яка надсилає виклик, має обробляти повідомлення, надіслані до стандартного
           виведення, (окрім повідомлень смужки поступу) як повідомлення щодо стану. Ці
           повідомлення може бути записано до журналу і/або показано користувачеві.

       3.  Програма, яка надсилає виклик, має обробляти повідомлення, надіслані до stderr як
           повідомлення про помилки. Крім того, virt-v2v завершує роботу із ненульовим кодом
           стану, якщо станеться критична помилка.

       У virt-v2v ≤ 0.9.1 взагалі не передбачено підтримки параметра --machine-readable. Цей
       параметр було додано під час переписування virt-v2v у 2014 році.

       It is possible to specify a format string for controlling the output; see "ADVANCED
       MACHINE READABLE OUTPUT" in guestfs(3).

ФАЙЛИ

       /usr/share/virtio-win
           (Необов’язково)

           Якщо існує цей каталог, драйвери virtio для гостьових систем Windows буде знайдено у
           цьому каталозі і встановлено до гостьової системи під час перетворення.

ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА

       "TMPDIR"
           Розташування каталогу тимчасових даних, який використовуватиметься для потенційно
           великих тимчасових файлів-накладок.

           Див. розділ "Місце на диску" вище.

       "VIRT_TOOLS_DATA_DIR"
           Ця змінна визначає каталог, у якому містяться файли даних, які використовуються для
           перетворення Windows.

           Зазвичай, потреби у встановленні власного значення немає. Якщо значення не
           встановлено, буде використано вбудоване типове значення (щось схоже на
           /usr/share/virt-tools).

           Цей каталог може містити такі файли:

           rhsrvany.exe
               (Потрібен для перетворень гостьових систем Windows)

               Це виконуваний файл для Windows RHSrvAny, який використовується для встановлення
               скрипту «firstboot» у гостьові системи під час перетворення гостьових систем
               Windows.

               Див. також "https://github.com/rwmjones/rhsrvany"

           pvvxsvc.exe
               Це виконуваний файл Windows, що постачається разом із VMDP SUSE, використовується
               для встановлення скрипту «firstboot» у гостьові системи Windows. Він знадобиться,
               якщо ви маєте намір використовувати параметри --firstboot і --firstboot-command
               для гостьових операційних систем Windows.

           rhev-apt.exe
               (Необов’язково)

               RHV Application Provisioning Tool (RHEV APT). Якщо існує цей файл, під час
               перетворення до гостьової системи Windows буде встановлено RHEV APT. Це
               інструмент, який є агентом у гостьовій системі, який забезпечує актуальність
               драйверів virtio, якщо гостьова система працює у Red Hat Virtualization (RHV).

               Цей файл походить з Red Hat Virtualization (RHV) і не поширюється із virt-v2v.

       "VIRTIO_WIN"
           Це місце, де виконуватиметься пошук драйверів virtio для Windows.

           Якщо не встановлено, відбуватиметься пошук драйверів; знайденим вважатиметься драйвер,
           який буде першим знайдено у одному з цих місць (за пріоритетністю):

           /usr/share/virtio-win/virtio-win.iso
               Образ ISO, де містяться драйвери virtio для Windows.

           /usr/share/virtio-win
               Розгорнута ієрархія драйверів virtio для Windows. Зазвичай, там є не усі драйвери,
               тому слід надавати перевагу образу ISO.

           ( якщо не встановлено). Це може бути каталог або вказівник на virtio-win.iso (образ CD
           ROM, на якому містяться драйвери).

           See "Enabling virtio".

       Опис інших змінних середовища наведено у розділі "ENVIRONMENT VARIABLES" in guestfs(3).

ІНШІ ІНСТРУМЕНТИ

       virt-v2v-copy-to-local(1)
           Існують певні особливі випадки, коли virt-v2v не може отримати доступ до віддаленого
           гіпервізору безпосередньо. Якщо ви зіткнулися саме з таким випадком, вам слід спочатку
           скористатися virt-v2v-copy-to-local(1) для створення локальної копії гостьової
           системи, а потім віддати команду "virt-v2v -i libvirtxml" для виконання самого
           перетворення.

       engine-image-uploader(8)
           Цей інструмент може називатися "engine-image-uploader", "ovirt-image-uploader" або
           "rhevm-image-uploader". За його допомогою можна скопіювати гостьову систему з одного
           домену сховища експортування oVirt або RHV до іншого. Його використання надає змогу
           імпортувати лише ті гостьові системи, які раніше було експортовано з іншого екземпляра
           oVirt/RHV.

       import-to-ovirt.pl
           Цим скриптом можна скористатися для імпортування гостьових систем, які вже запущено у
           KVM до oVirt або RHV. Щоб дізнатися більше, ознайомтеся із цим дописом у блозі автора
           virt-v2v:

           https://rwmj.wordpress.com/2015/09/18/importing-kvm-guests-to-ovirt-or-rhev/#content

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ

       virt-p2v(1), virt-customize(1), virt-df(1), virt-filesystems(1), virt-sparsify(1),
       virt-sysprep(1), guestfs(3), guestfish(1), qemu-img(1), virt-v2v-copy-to-local(1),
       virt-v2v-test-harness(1), engine-image-uploader(8), import-to-ovirt.pl, nbdkit(1),
       nbdkit-vddk-plugin(1), http://libguestfs.org/.

АВТОРИ

       Matthew Booth

       Cédric Bosdonnat

       Tomáš Golembiovský

       Shahar Havivi

       Roman Kagan

       Mike Latimer

       Nir Soffer

       Richard W.M. Jones

       Pino Toscano

       Tingting Zheng

АВТОРСЬКІ ПРАВА

       Copyright (C) 2009-2019 Red Hat Inc.

LICENSE

BUGS

       To get a list of bugs against libguestfs, use this link:
       https://bugzilla.redhat.com/buglist.cgi?component=libguestfs&product=Virtualization+Tools

       To report a new bug against libguestfs, use this link:
       https://bugzilla.redhat.com/enter_bug.cgi?component=libguestfs&product=Virtualization+Tools

       When reporting a bug, please supply:

       ·   The version of libguestfs.

       ·   Where you got libguestfs (eg. which Linux distro, compiled from source, etc)

       ·   Describe the bug accurately and give a way to reproduce it.

       ·   Run libguestfs-test-tool(1) and paste the complete, unedited output into the bug
           report.