Ubuntu Manpage: wcd - довільна зміна каталогу (Wherever Change Directory)

НАЗВА

       wcd - довільна зміна каталогу (Wherever Change Directory)

       засіб для зміни каталогу (chdir) у DOS та Unix

КОРОТКИЙ ОПИС

           wcd [параметри] [каталог]

ОПИС

Огляд
Wcd — програма, що керується з командного рядка і надає змогу швидко змінювати каталоги.
Вона економить час на введенні даних з клавіатури. Достатньо ввести лише частину назву
каталогу і wcd перейде до цього каталогу. У wcd передбачено можливості пришвидшення вибору
потрібного варіанта з декількох, створення альтернативних назв каталогів та блокування
каталогів. Крім того, у wcd ви зможете скористатися повноекранною інтерактивною навігацією
деревом каталогів з швидким пошуком.

Ідеї wcd часткового запозичено з Norton Change Directory (NCD). Першу версію NCD у The
Norton Utilities, Release 4 для DOS було випущено 1987 року компанією Пітера Нортона
(Peter Norton).

Wcd було портовано на різні командні оболонки: command.com для DOS, cmd.exe та PowerShell
для Windows, cmd.exe для OS/2 і командні оболонки Unix, зокрема Bourne (sh), Bourne Again
(bash), Korn (ksh), Z (zsh) та C (csh), а також інші оболонки, що працюють у будь-якій
операційній системі.

У Wcd передбачено підтримку 8-бітових наборів символів на усіх системах та додаткову
підтримку Unicode. Докладніше про це у розділі «ЛОКАЛІЗАЦІЯ».

Щоб дізнатися більше про налаштовування wcd для особистого користування, зверніться до
розділу «ВСТАНОВЛЕННЯ».

Основні прийоми використання
Типово (якщо не використано символів-замінників), wcd шукає каталог, назва якого
починається з введених вами символів.

Наприклад, вказана нижче команда змінить каталог на каталог поточного користувача
"/home/user/Desktop":

wcd Desk

Якщо буде виявлено декілька відповідників, wcd покаже користувачеві список цих
відповідників. Після цього користувач зможе вибрати потрібний варіант декількома
натисканнями клавіш (найчастіше, достатньо одного натискання).

Шаблони-замінники
У wcd передбачено підтримку таких символів-замінників:

* відповідає будь-якій послідовності символів (нульової або більшої довжини)
? відповідає довільному символу
[НАБІР] відповідає довільному символу з вказаного набору,
[!НАБІР] або [^НАБІР] відповідає будь-якому символу, що не належить до вказаного набору.

Набір символів може складатися з окремих символів або діапазонів символів. Діапазон слід
вказувати так: символ дефіс символ, наприклад, "0-9" або "A-Z". Мінімальним набором
символів у конструкції "[..]" є "[0-9a-zA-Z_]". Можна використовувати символи з
розширеного набору (тобто 8-бітові символи), якщо у системі передбачено підтримку цих
символів. Щоб придушити використання символів з набору "[]*?!^-\" для побудови
синтаксичних лексем у межах конструкцій "[..]" тобто їхнього буквального використання,
додавайте перед цими символами символ зворотної риски ("\").

Використання символів-замінників надає доступ до досить потужних можливостей з пошуку.
Наприклад, за допомогою вказаного нижче виразу можна знайти будь-який каталог, назва якого
завершується на «top»:

wcd *top

Знайти каталоги, у назві яких будь-де міститься частина «top»:

wcd *top*

Знайти будь-який каталог, назва якого починається з «a», «b» або «c»:

wcd [a-c]*

Крім того, можна вказати частину шляху до каталогу. У наведеному нижче прикладі wcd
шукатиме каталог, назва якого починається з «Desk», шлях якого відповідає шаблону
*me/Desk*.

wcd me/Desk

Можна використовувати будь-який вираз, що містить риски та символи замінники. Приклад:

wcd src*/*1?/a*2

Інші варіанти використання
Якщо у виразі не використано символів-замінників, а wcd знаходить повний відповідник з
вказаним шляхом і назвою, wcd типово проігнорує усі відповідники, які могло б бути
знайдено з використанням символів-замінників. Типову поведінку програми можна змінити за
допомогою параметра -w.

Інтерактивний навігатор ієрархією каталогів можна запустити за допомогою параметра -g.

wcd -g

Wcd створює файл даних ієрархії (treedata) у каталогах, звідки виконується пошук. У
системах Unix та Windows wcd додає символічні посилання на файл treedata під час
сканування диска, але не переходить за створеними посиланнями. Перехід за посиланнями може
призвести до зациклювання wcd у ієрархії каталогів або сканування великих масивів
каталогів у мережі.

Крім того, wcd може переходити до каталогів, яких немає у файлі treedata. Приклад:

wcd ..

Якщо wcd буде виявлено відповідник критерію пошуку, але програма не зможе перейти до цього
каталогу, буде виконано спробу вилучення каталогу з типового файла treedata, але не з
додаткового файла treedata. Див. також параметр -k.

Wcd зберігає на диску стос переходів за каталогами. Типовим обсягом стосу є 10. Перехід
стосом здійснюється циклічно. Див. параметри -z, -, + та =.

У середовищах з декількома користувачами для переходу до каталогів, що належать іншим
користувачам, можна скористатися параметром -u.

У операційних системах DOS і Windows можна використовувати як роздільник між каталогами як
символ «/», так і символ «\».

У системах DOS та Windows передбачено можливість переходу до каталогу на іншому диску. Для
цього достатньо перед назвою каталогу на диску вказати назву диска.

wcd d:games

Шляхи UNC Windows
У версіях для Windows (для командного рядка, PowerShell, MSYS, zsh, cygwin) передбачено
підтримку шляхів UNC LAN Windows для SMB без літер дисків, наприклад
"\\назва_сервера\назва_ресурсу". У wcd для командного рядка Windows для автоматичного
прив’язування шляху UNC до літери диска використовується команда «pushd». У In Windows
PowerShell, MSYS, zsh та Cygwin передбачено повноцінну підтримку шляхів UNC. Шлях UNC може
бути поточним робочим каталогом.

Зміна розмірів вікна консолі у Windows
У wcd передбачено можливість зміни розмірів вікна консолі у Windows 10 і ConEmu (див.
<https://conemu.github.io/>), починаючи з версії 6.0.3. Консоль Windows 10 має бути
запущено не у застарілому режимі (перевірте це у властивостях консолі). Якщо властивість
компонування вікна «Переносити текстове виведення при зміні розмірів» не увімкнено, вміст
вікна може не оновлюватися. Оновити вміст вікна можна вручну натисканням клавіші F5.

Інтерфейси
У wcd передбачено три різні інтерфейси вибору потрібного варіанта зі списку відповідників.
Інтерфейс можна вибрати під час збирання програми.

Першим інтерфейсом є звичайні інтерфейси введення та виведення (stdin/stdout). До
термінала буде виведено нумерований список варіантів. Користувач зможе вибрати відповідний
варіант введенням його номера з наступним натисканням клавіші <Enter>. У цьому інтерфейсі
не передбачено можливостей гортання для довгих списків. Для цього доведеться користуватися
можливостями з гортання термінала або консолі. Код цього інтерфейсу доволі малий і
портований.

Другий інтерфейс побудовано на основі бібліотеки conio. У ньому передбачено можливості
гортання. Користувачу буде показано список з літерним позначенням пунктів. Для вибору
пункту у списку достатньо натиснути клавішу з відповідною літерою. Цей інтерфейс працює
швидше, оскільки треба натискати менше клавіш. Після вибору варіанта, якщо це можливо,
зображення на екрані буде відновлено до стану перед показом варіантів. Якщо користувач
надає перевагу цифровому позначенню пунктів, можна скористатися параметром -N.

Третій інтерфейс побудовано на основі бібліотеки curses. Він подібний до інтерфейсу на
основі conio. Версія wcd на основі curses має додатковий «графічний» інтерфейс. За його
допомогою користувач зможе вибрати каталог у повноекранному інтерактивному навігаторі
ієрархією каталогів. Передбачено навігацію та пошук у стилі vim(1). Задіяти цей інтерфейс
можна за допомогою параметра -g.

За допомогою параметра командного рядка -o програму можна завжди перевести до стандартного
інтерфейсу stdin/stdout.

ПАРАМЕТРИ

-a Додати поточний шлях до типового файла ієрархії.

За допомогою цього параметра можна швидко додати поточний шлях до типового файла
ієрархії каталогів. Повторне сканування усього диска у певних випадках може бути
досить тривалою справою.

-aa Додати поточний і усі батьківські шляхи до типового файла ієрархії каталогів
(treedata).

-A ШЛЯХ
Сканувати ієрархію каталогів, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і дописати усі виявлені
каталоги до файла ієрархії каталогів (treedata). Приклади:

wcd -A .
wcd -A /home -A /etc
wcd -A d: -A e: -A \\server\share

У Windows можна виконати сканування усіх каталогів спільного використання на сервері
локальної мережі Windows за допомогою такої команди: "wcd -A \\назва_сервера".

Див. також параметри -S, -s та -E.

-b Заблокувати поточний шлях.

Wcd додає поточний шлях до файла блокування. Це означає, що wcd ігноруватиме усі
відповідники з поточного каталогу і усіх його підкаталогів.

Файл блокувань (ban) можна редагувати у текстовому редакторі. Передбачено підтримку
символів-замінників. Відповідність назв встановлюється за абсолютними шляхами.

Заблоковані шляхи не виключаються зі шляхів сканування диска. Щоб виключити
заблоковані шляхи, скористайтеся параметром -xf.

-c, --direct-cd
Безпосередній режим CD. Типово, wcd працює так:

1. Спробувати знайти відповідник у файлах ієрархії (treedata).
2. Якщо нічого не знайдено, спробувати відкрити каталог, назву якого було введено.

У безпосередньому режимі CD wcd виконує обробку запиту у зворотному порядку.

1. Cпробувати відкрити каталог, назву якого було введено.
2. Якщо не вдалося, знайти відповідник у файлах ієрархії (treedata).

-d ДИСК
Встановити диск для файла стосу і переходу (лише для DOS).

Типово, файл стосу та скрипт переходу зберігаються на диску C:, якщо не встановлено
значення змінної середовища HOME. Цим параметром можна скористатися, якщо диск C:
захищено від запису. Цей параметр слід вказувати перед параметрами роботи зі стосом -,
+ та =.

-e Додати поточний шлях до додаткового файла ієрархії.

За допомогою цього параметр можна швидко додати поточний шлях до додаткового файла
ієрархії.

-ee Додати поточний і усі батьківські шляхи до додаткового файла ієрархії каталогів
(treedata).

-E ШЛЯХ
Сканувати ієрархію каталогів, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і дописати усі виявлені
каталоги до додаткового файла ієрархії каталогів (treedata). Див. також параметри -A
та -S.

-f ФАЙЛ
Прочитати файл даних ієрархії каталогів ФАЙЛ. Не виконувати читання з типового файла
ієрархії каталогів.

+f ФАЙЛ
Прочитати дані з файла ієрархії каталогів ФАЙЛ на додачу до даних з типового файла
даних ієрархії каталогів.

-g Графічний інтерфейс (лише у версії з інтерфейсом на основі curses).

Wcd запускає текстовий «графічний» інтерфейс на основі curses. Користувач може вибрати
каталог за допомогою повноекранного інтерактивного навігатора ієрархією каталогів.
Передбачено навігацію і пошук у стилі vim(1).

Якщо рядок пошуку не вказано, wcd показує усю ієрархію каталогів з типового та
додаткового файлів даних ієрархії.

Якщо рядок пошуку вказано, список відповідників буде показано як ієрархію каталогів.

Типове компонування ієрархії подібне до компонування каталогів у початковій версії NCD
у DOS. Різниця у компонуванні полягає у тому, що у NCD усі каталоги одного рівня було
вирівняно однаковим відступом у всьому дереві. Це було можливим у NCD, оскільки
максимальна довжина назви каталогу у DOS дорівнювала 12 (8.3) символам. У сучасних
операційних системах назви каталогів можуть бути дуже довгими і різниця у довжинах
може бути дуже великою. Тому теки однакового рівня вкладеності не вирівняно за однією
лінією за усією ієрархією каталогів у wcd, а лише за гілками ієрархії. Отже, під час
руху вгору-вниз ієрархією каталогів користувач спостерігатиме за зсувами списку у
різні боки.

Навігаційна поведінка у wcd абсолютно збігається з початковою версією NCD. Наприклад,
якщо ви натиснете клавішу зі стрілкою вниз, ви перейдете до наступного каталогу з тим
самим рівнем вкладеності, переходячи гілками ієрархії. Це пришвидшує навігацію
ієрархією каталогів.

Поведінку засобу навігації можна змінити за допомогою параметрів -Ta, -TC та -Tc.

-gd Створити дамп файлів ієрархії каталогів (treedata) і вивести дані до стандартного
виведення (stdout).

-G ШЛЯХ
Записати скрипт переходу у каталозі ШЛЯХ. Наприклад, у Unix, "wcd -G ШЛЯХ" призведе до
запису скрипту переходу до ШЛЯХ/wcd.go.

-GN, --no-go-script
Не створювати скрипт переходу. Цим параметром можна скористатися у поєднанні з
параметром -j, якщо з якихось причин створення wcd скрипту переходу є небажаним.

-h, --help
Показати довідку щодо використання і завершити роботу.

-i, --ignore-case
Ігнорувати регістр символів. У версіях wcd для DOS та Windows така поведінка є
типовою. У версіях для Unix/Cygwin регістр типово враховується.

+i, --no-ignore-case
Брати до уваги регістр символів. Див. також параметр -i.

-I, --ignore-diacritics
Ігнорувати діакритичні знаки для писемностей на основі латиниці. Програма вважатиме
літери з діакритичними знаками еквівалентними до їхніх відповідників без діакритичних
знаків. Передбачено підтримку таких кодувань латиниці: CP437, CP850, CP852, CP1250,
CP1252, ISO-8859-1, ISO-8859-2 та Unicode Latin-1, Latin Extended-A, а також Latin
Extended-B. Див. також <https://uk.wikipedia.org/wiki/Діакритичний_знак>

+I, --no-ignore-diacritics
Брати до уваги діакритичні позначки (типово). Див. також параметр -I.

-j, --just-go
Режим простого переходу.

У цьому режимі wcd не показуватиме списку, якщо для вказаної назви буде знайдено
декілька відповідників. Wcd просто перейде до першого ж відповідника. Якщо wcd буде
викликано знову з тими самими аргументами, програма змінить каталог на наступний пункт
у списку тощо.

Wcd виведе назву каталогу, що якого переходитиме до стандартного виведення (stdout).
Отже можна скористатися декількома способами встановлення. Можна створити таку функцію
для сумісної з POSIX командної оболонки:

wcd ()
{
cd "$($HOME/bin/wcd.exe -j $@)"
}

Якщо ви користуєтеся застарілою командною оболонкою, у якій не передбачено підтримки
заміни команди «$()», вам доведеться скористатися підставлянням команди у застарілому
стилі з одинарними відкривними лапками.

wcd ()
{
cd "`$HOME/bin/wcd.exe -j $@`"
}

У системах Windows, якщо використано командну оболонку 4NT, можна створити такі
альтернативні назви:

alias wcd `cd %@execstr[wcdwin32.exe -z 0 -j %1]`

Подібний метод усуває потребу у скрипті переходу, отже, параметр -j можна використати
у поєднанні з параметром -GN.

-k, --keep-paths
Зберігати шляхи.

Зберігати шляхи до файла даних ієрархії каталогів, якщо wcd не може перейти до
відповідного каталогу. Типовою поведінкою програми є вилучення шляхів з файла даних
ієрархії, якщо wcd не може перейти до відповідного каталогу. Якщо буде використано цей
параметр, програма не вилучатиме відповідних записів каталогів.

-K, --color
Використовувати кольори у графічному режимі.

-l АЛЬТЕРНАТИВНА НАЗВА
Надати поточному шляху альтернативну назву АЛЬТЕРНАТИВНА НАЗВА. Wcd запише поточний
шлях з його альтернативною назвою до файла альтернативних назв. Альтернативні назви з
різним регістром символів вважаються різними.

-ls Показати назву файла псевдонімів і вивести список усіх альтернативних назв
(псевдонімів).

-m КАТАЛОГ
Створити каталог і додати його до файла даних ієрархії.

-L, --license
Вивести дані щодо умов ліцензування.

-M КАТАЛОГ
Створити каталог і додати його до додаткового файла даних ієрархії.

-n ШЛЯХ
Прочитати відносний файл даних ієрархії каталогів з каталогу ШЛЯХ.

Не виконувати читання з типового файла даних ієрархії каталогів. Файл даних відносних
шляхів до каталогів має бути вже створено за допомогою параметра wcd +S. Крім того,
ШЛЯХ може безпосередньо вказувати на файл.

Приклад. Припустімо, що іншу систему змонтовано до точки монтування "/mnt/network":

wcd -n /mnt/network src

Wcd відкриває файл даних відносних шляхів до каталогів у "/mnt/network/". У цьому
файлі містяться шляхи відносно відповідного каталогу.

+n ШЛЯХ
Прочитати дані з файла даних відносної ієрархії каталогів на додачу до даних з
типового файла даних ієрархії каталогів. Див. параметр -n.

-N, --numbers
Використовувати числа замість літер.

Wcd з інтерфейсом на основі conio або curses (див. розділ щодо інтерфейсів) типово
показує список варіантів з пунктами, позначеними літерами. Якщо використано параметр
-N, пункти у списку буде пронумеровано. Незалежно дві параметра -N, користувач може
натиснути клавішу з літерою або номером для вибору пункту зі списку відповідників.

-o Використовувати інтерфейс stdin/stdout.

Якщо з певних причин інтерфейсом на основі conio або curses у wcd не можна або не
бажано користуватися, користувач може перемкнути програму на інтерфейс stdin/stdout за
допомогою параметра -o.

-od, --to-stdout
Вивести усі відповідники до stdout.

-q, --quiet
Менше повідомлень. Останній відповідник не виводиться до консолі.

-r КАТАЛОГ
Вилучити каталог і відповідний запис з файла даних ієрархії каталогів.

Якщо каталог є порожнім, wcd вилучить його і спробує вилучити відповідний запис з
файла даних ієрархії каталогів.

-rmtree КАТАЛОГ
Рекурсивно вилучити каталог і відповідні записи з файла даних ієрархії каталогів.

Wcd вилучить каталог та усі його підкаталоги та файли і витре записи відповідних
каталогів з файла даних ієрархії каталогів.

-s Виконати сканування або повторне сканування диска, починаючи з каталогу $HOME. Якщо
значення змінної HOME не визначено, сканування диска виконуватиметься, починаючи з
кореневого каталогу, /.

Наявний типовий файл даних ієрархії каталогів буде перезаписано.

Типовий каталог сканування можна перевизначити за допомогою змінної середовища
"WCDSCAN". Див. розділ «ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА».

-S ШЛЯХ
Виконати сканування ієрархії каталогів, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і перезаписати
типовий файл даних ієрархії каталогів. Див. також параметри -A, -s та -E. Наприклад, з
параметром -A ви можете створити типовий файл даних ієрархії каталогів за вашим
вибором. Приклади:

Unix:

wcd -S /
wcd -S /home -A /etc -A /usr

DOS/Windows:

wcd -S c:/
wcd -S c: -A d: -A \\server\share

У версіях для Windows можна виконати сканування усіх каталогів спільного використання
на сервері локальної мережі Windows за допомогою такої команди: "wcd -S
\\назва_сервера".

+S ШЛЯХ
Сканувати диск, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і замінити відносні шляхи у файлі даних
відносної ієрархії каталогів. Цей файл використовується, якщо додано параметри -n і
+n. Приклад: "wcd -n ШЛЯХ джерело".

-t Не вилучати із записів рядок тимчасового каталогу монтування, "/tmp_mnt" (лише у Unix)

Типово, wcd вилучає "/tmp_mnt/" з відповідників. Каталог "/tmp_mnt" використовується
засобом автоматичного монтування. Таку обробку можна вимкнути за допомогою параметра
-t.

-T, --ascii-tree
Малювати ієрархію за допомогою символів ASCII. Скористайтеся цим параметром, якщо
символи малювання ліній у терміналі буде показано з помилками.

-Ta, --alt-tree-nav
Альтернативний режим навігації у форматі графічної ієрархії каталогів.

У типовому режимі компонування ієрархії у стилі NCD параметр -Ta вимикає перехід до
непов’язаних каталогів.

У режимі компактної ієрархії альтернативний режим робить навігацію подібною до
навігації у програмах для керування файлами з графічним інтерфейсом, зокрема
Провіднику Windows або KDE Konqueror у Linux. Натискання клавіш зі стрілками вгору і
вниз пересуває позначення теки на один рядок вгору або вниз. Першим натисканням
клавіші зі стрілкою ліворуч можна згорнути підтеки, наступне натискання — перехід
ліворуч.

Перемкнутися між режимами типової і альтернативної навігації без перезапуску програми
можна за допомогою натискання комбінації клавіш Shift-A.

Якщо увімкнено режим альтернативної навігації, у нижньому правому куті екрана ви
побачите літеру «A».

-TC, --center-tree
Центрований режим перегляду у графічній ієрархії. Позначений каталог залишається
посередині екрана. Центрований режим можна увімкнути або вимкнути за допомогою
натискання клавіші «t» у режимі графічної ієрархії.

Стандартний нецентрований режим, який мінімізує рух самої ієрархії на екрані,
аналогічний до оригінального режиму NCD.

-Tc, --compact-tree
Типово, «графічну» ієрархію буде намальовано у той самий спосіб, як це робила
початкова версія NCD для DOS. У DOS шлях до каталогу може складатися не більше ніж з
66 символів. Використання сучасної структури каталогів, без обмежень на довжину
шляхів, може призвести до значного перевищення ширини ієрархії. Щоб подолати ці
труднощі, wcd може малювати ієрархію каталогів у компактному форматі, подібному до
формату більшості програм для керування файлами з графічним інтерфейсом, по одній теці
на рядок. Увімкнути відповідний режим можна за допомогою параметра -Tc або перемикання
натисканням клавіші «m».

-Td, --cjk-width
У застарілих шрифтах для показу ієрогліфів східноазійських мов (китайської, японської
та корейської) частина символів ієрогліфів та символів малювання ліній займають дві
позиції замість звичайної для Unicode ширини цих символів у одну позицію. Прикладами
таких шрифтів є растровий шрифт Chinese CP936 для Windows та шрифт Simsun. За
допомогою цього параметра можна забезпечити правильний показ графічної ієрархії
каталогів з використанням застарілих шрифтів з ієрогліфами.

Якщо увімкнено режим ієрогліфів, у нижньому правому куті екрана ви побачите літеру
«C».

-u КОРИСТУВАЧ
Сканувати файл даних ієрархії іншого користувача, КОРИСТУВАЧ, не сканувати типовий
файл ієрархії поточного користувача. Див. також розділ ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА, а саме запис
щодо змінної WCDUSERSHOME.

У Unix/Cygwin базовим каталогом для домашніх каталогів користувачів вважається
"/home". Wcd шукатиме файли "/home/USER/.treedata.wcd" та
"/home/USER/.wcd/.treedata.wcd", саме у цьому порядку, і читатиме дані з першого ж із
цих файлів, який буде знайдено і який виявиться придатним до читання. У DOS/Windows
базовим каталогом для домашніх каталогів користувачів вважається "\\users", отже, wcd
намагається прочитати дані з файлів "\\users\USER\treedata.wcd" та
"\\users\USER\.wcd\treedata.wcd".

+u КОРИСТУВАЧ
Прочитати дані з типового файла ієрархії каталогів користувача КОРИСТУВАЧ на додачу до
даних з типового файла даних ієрархії каталогів вашого користувача.

-v, --verbose
Показувати докладні повідомлення. З цим параметром wcd виводитиме усі фільтри,
блокування та виключення.

-V, --version
Показати дані щодо версії і завершити роботу.

-w, --wild-match-only
Встановлення відповідність для неточних відповідників, лише якщо використано
символи-замінники.

-x ШЛЯХ
Виключити ШЛЯХ зі сканування.

Якщо буде використано цей параметр, wcd виключить шлях з назвою ШЛЯХ та усі його
підкаталоги з переліку шляхів для сканування диска. Передбачено підтримку
символів-замінників та встановлення відповідності за абсолютними шляхами. Параметр -x
у команді можна використовувати декілька разів.

wcd -x <шлях1> -x <шлях2> -s

Параметр -x слід вказувати до усіх параметрів сканування (-s, -S, +S, -A, -E).

У системах DOS/Windows слід вказати літеру диска, якщо не визначено змінної середовища
HOME або WCDHOME. Приклад:

wcd -x c:/temp -S c:

У інших випадках літеру диска не слід вказувати.

wcd -x /temp -s

-xf ФАЙЛ
Виключити зі сканування усі шляхи, вказані у файлі ФАЙЛ.

Якщо використано цей параметр, wcd виключить усі шляхи зі списку у файлі ФАЙЛ та усі
підкаталоги цих шляхів зі сканування диска. Передбачено підтримку символів-замінників
та встановлення відповідності за абсолютними шляхами. Шляхи має бути вказано по одному
на рядок. Слід пам’ятати, що wcd ігноруватиме початкові та завершальні пробіли у
рядку, оскільки такі пробіли є некоректними символами у назвах каталогів. Параметр -xf
можна вказувати декілька разів. Якщо ви хочете виключити усі заблоковані шляхи зі
сканування, можна зробити так (приклад для wcd у unix):

wcd -xf ~/.ban.wcd -s

Передбачено підтримку символів-замінників. Наприклад, щоб виключити усі каталоги
Subversion з файлами, призначеними для адміністрування копії сховища, додайте рядок
"*/.svn".

Параметр -xf слід вказувати до усіх параметрів сканування (-s, -S, +S, -A, -E).

-y, --assume-yes
Вважати відповіддю на всі питання «так».

Wcd не проситиме користувача підтвердити дію відповіддю «так» або «ні», відповіддю
завжди вважається «так». Цей параметр можна поєднати з параметром -rmtree. Параметр
слід вказувати до параметрів, використання яких може призвести до появи питань, на які
має відповідати користувач.

-z ЧИСЛО
Встановити для максимального розміру стосу значення ЧИСЛО.

Типовим розміром стосу є 10. Дії зі стосом можна вимкнути встановленням значення 0.
Цей параметр слід використовувати перед будь-якими іншими параметрами, що призводять
до дій зі стосом (-,+,=). Якщо цього не зробити, стосу буде повернуто типовий розмір
10.

Правильна команда:

wcd -z 50 -

Новим розміром стосу буде 50, wcd перейде на один крок назад у стосі. Помилковою була
б така команда:

wcd - -z 50

Wcd повернеться на один каталог назад у стосі, розміру ж стосу буде повернуто типове
значення 10. Параметр -z 50 буде проігноровано.

Додайте цей параметр як перший параметр до альтернативної команди wcd або функції, де
ця програма використовується. Приклад для сумісних з POSIX командних оболонок:

wcd ()
{
wcd.exe -z 50 "$@"
. ${WCDHOME:-${HOME}}/bin/wcd.go
}

-[ЧИСЛО]
Повернутися на ЧИСЛО пунктів назад у стосі. Типовим є значення у один пункт.

Повернутися на один каталог назад. Команда "wcd -" поверне вас на один каталог назад.
Щоб повернутися на більшу кількість кроків, додайте до неї кількість кроків. Приклад:
"wcd -3". Перехід стосом каталогів є циклічним.

+[ЧИСЛО]
Перейти вперед на ЧИСЛО пунктів у стосі. Типовим є значення у один пункт.

Перейти вперед на один каталог. Команда "wcd +" призведе до переходу на один каталог
вперед. Щоб повернутися на більшу кількість кроків, додайте до неї кількість кроків.
Приклад: "wcd +2". Перехід стосом каталогів є циклічним.

= Показати стос.

Скористайтеся цим параметром, якщо ви призабули скільки пунктів залишилося попереду і
позаду у стосі. У відповідь на команду з цим параметром програма виведе вміст стосу
для наступного вибору номера пункту. Поточне місце у стосі буде позначено зірочкою,
"*".

ВСТАНОВЛЕННЯ

Поточний робочий каталог командної оболонки Unix можна змінити лише за допомогою
вбудованої команди cd(1). Тому програму завжди викликають функцією або за альтернативною
назвою. Ця функція або альтернативна назва зберігається у скрипті командної оболонки
(скрипті переходу), який створюється програмою wcd. Wcd може працювати лише після
визначення функції або альтернативної назви.

Іншим варіантом внесення змін до поведінки встановленої вами програми є визначення значень
змінних середовища HOME та WCDHOME. Див. розділ ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА.

Встановлення для командних оболонок типу POSIX
Для командних оболонок POSIX (ksh, bash, zsh, etc.) у Unix, Linux, Cygwin або типовій
оболонці MSYS додайте таку функцію до файла запуску оболонки (наприклад, у Bash
використовується файл "$HOME/.bashrc"):

wcd ()
{
PATH/wcd.exe "$@"
. ${WCDHOME:-${HOME}}/bin/wcd.go
}

Замініть ШЛЯХ на адресу каталогу, до якого встановлено виконуваний файл wcd.
Перезавантажте файли ініціалізації оболонки або запустіть нову оболонку.

Розташування скрипту переходу, "wcd.go", є різним для різних оболонок.

Wcd для bash у DJGPP DOS bash та OS/2 bash потрібна інша функція. Скрипт переходу не буде
записано до каталогу "bin" і, якщо одночасно визначено WCDHOME та HOME, скрипт переходу
буде записано до c:/.

DOS bash:

wcd ()
{
PATH/wcdbash.exe "$@"
. ${WCDHOME:-${HOME:-"c:"}}/wcd.go
}

OS/2 bash:

wcd ()
{
PATH/wcdos2bash.exe "$@"
. ${WCDHOME:-${HOME:-"c:"}}/wcd.go
}

Версія wcd для WinZsh потребує трохи іншої функції. Скрипт go ніколи не буде записано до
c:/.

wcd ()
{
PATH/wcdwin32zsh.exe "$@"
. ${WCDHOME:-${HOME}}/wcd.go
}

Докладніший опис можна знайти у розділі «ФАЙЛИ».

Встановлення для C-подібних командних оболонок (csh, tcsh)
Додайте такі альтернативні назви до файла запуску оболонки, "$HOME/.cshrc" або
"$HOME/.tcshrc" :

if ( ${?WCDHOME} ) then
alias wcd "PATH/wcd.exe \!* ; source $WCDHOME/bin/wcd.go"
else
alias wcd "PATH/wcd.exe \!* ; source $HOME/bin/wcd.go"
endif

Версія для командного рядка Windows
Розпакуйте архів zip і додайте каталог "bin" до вашої змінної середовища PATH.

Програма для Windows, що працює у вікні командної оболонки Windows (Command Prompt) не
може змінити поточного каталогу, але це може зробити скрипт .bat. Пакетний скрипт
"wcd.ba"» запускає програму wcd, яка створює новий пакетний скрипт, "wcdgo.bat". Після
цього "wcd.bat" запускає скрипт "wcdgo.bat", який здійснює зміну каталогу.

Windows VISTA та новіші версії
У командній оболонці Windows VISTA та новіших версій користувачі мають обмежений доступ до
каталогів. Що отримати доступ до усіх каталогів, вам знадобляться права доступу
адміністратора. Запустити командну оболонку з правами адміністратора можна так: наведіть
вказівник миші на піктограму командної оболонки, клацніть правою кнопкою миші і виберіть у
контекстному меню пункт Запуск від імені адміністратора.

Версія для Windows PowerShell
Додайте вказану нижче функцію до вашого профілю користувача PowerShell. Дані щодо місця
зберігання цього профілю зберігаються у змінній $profile. Слід також визначити змінну
середовища HOME або WCDHOME.

function wcd
{
PATH\wcdwin32psh.exe $args
& $env:HOME\wcdgo.ps1
}

Замініть ШЛЯХ на адресу каталогу, до якого встановлено виконуваний файл wcd. Запустіть
новий сеанс роботи у PowerShell. У Wcd для PowerShell передбачено роботу лише з файловими
системами. Забезпечення роботи з іншими джерелами файлових даних не передбачено.

Версія для командного рядка OS/2
У командній оболонці OS/2 (cmd.exe) програма OS/2 не може змінювати робочого каталогу. Ось
чому wcd створює командний скрипт ("wcdgo.cmd"), який має бути виконано у поточній
оболонці. Скрипт "wcd.cmd" спочатку запускає програму "wcdos2.exe", яка створює скрипт
"wcdgo.cmd". Після цього "wcd.cmd" запускає скрипт wcdgo.cmd.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ

       LANG
           Основна мова визначається за допомогою змінної середовища LANG. Значення змінної LANG
           складається з декількох частин. Перша частина записується малими літерами і визначає
           код мови. Друга частина є необов’язковою, визначає код країни і записується прописними
           літерами, відокремлюється від першої частини символом підкреслювання. Передбачено
           також необов’язкову третю частину: кодування. Ця частина відокремлюється від другої
           частини крапкою. Ось декілька прикладів для командних оболонок стандартного типу
           POSIX:

               export LANG=uk               українська
               export LANG=uk_UA            українська, Україна
               export LANG=ru_UA            російська, Україна
               export LANG=es_ES            іспанська, Іспанія
               export LANG=es_MX            іспанська, Мексика
               export LANG=en_USiso88591    англійська, США, кодування Latin-1

           Повний список мов та кодів краї наведено у підручнику з gettext(1):
           <http://www.gnu.org/software/gettext/manual/gettext.html#Language-Codes>. У системах
           Unix для отримання даних щодо локалі можна скористатися командою locale(1).

       LANGUAGE
           За допомогою змінної середовища LANGUAGE ви можете вказати список пріоритетності мов.
           Записи у списку слід відокремлювати двокрапками. Програма wcd надає перевагу LANGUAGE
           над LANG. Наприклад, перша голландська, далі німецька: "LANGUAGE=nl:de". Спочатку вам
           слід увімкнути локалізацію, встановивши для змінної LANG (або LC_ALL) значення,
           відмінне від C. Далі ви зможете використовувати список пріоритетності мов за допомогою
           змінної LANGUAGE. Додаткові відомості можна знайти у підручнику з gettext:
           <http://www.gnu.org/software/gettext/manual/gettext.html#The-LANGUAGE-variable>

           Якщо вами буде вибрано мову, перекладу якою немає, буде показано стандартні
           повідомлення англійською мовою.

       WCDLOCALEDIR
           За допомогою визначення змінної середовища WCDLOCALEDIR можна перевизначити значення
           LOCALEDIR, вказане під час збирання та встановлення програми. Змінна LOCALEDIR
           використовується wcd з підтримкою перекладів для пошуку файлів перекладів. Типовим
           значенням для системи GNU є "/usr/local/share/locale". Дізнатися про поточне значення
           змінної LOCALEDIR можна за допомогою команди "wcd -V".

           Якщо ви встановили wcd до каталогу, відмінного від типового, вам варто встановити
           значення змінної середовища WCDLOCALEDIR так, щоб вона вказувала на каталог з файлами
           перекладів.

           Приклад для cmd у Windows:

               set WCDLOCALEDIR=c:/my_prefix/share/locale

           Приклад для оболонки POSIX:

               export WCDLOCALEDIR=$HOME/share/locale

       LC_COLLATE
           Якщо wcd вдасться знайти декілька відповідників вказаного користувачем каталогу,
           програма покаже упорядкований список варіантів. Спосіб упорядковування залежить від
           параметрів локалі. Якщо у середовищі встановлено значення змінної LANG, відповідники
           буде упорядковано відповідно до порядку, який використовується у словниках або
           телефонних книгах відповідною мовою. Наприклад, буде проігноровано крапки і дефіси,
           літери з акцентами вважатимуться еквівалентними до літер без акцентів,
           ігноруватимуться відмінності у написанні великими чи малими літерами.

           Під час визначення параметрів упорядковування перевага надається змінній середовища
           LC_COLLATE, а не змінній LANG. Якщо ви вкажете для LC_COLLATE значення "C" або
           "POSIX", упорядковування за параметрами локалі буде вимкнено. Наприклад, якщо ви
           хочете скористатися українською мовою інтерфейсу, але не хочете використовувати
           українські параметри упорядковування, ви можете зробити так:

               export LANG=uk_UA
               export LC_COLLATE=C

       LC_CTYPE
           Під час визначення параметрів кодування у wcd надається перевага змінній LC_CTYPE, а
           не LANG. Наприклад, щоб встановити кодування символів UTF-8, слід скористатися такою
           командою:

               export LC_CTYPE=en_US.UTF-8

       LC_ALL
           Усі змінні середовища, пов’язані з локаллю, назви яких починаються з LC_, можна
           перевизначити за допомогою змінної середовища LC_ALL. Wcd надає перевагу значенню
           LC_ALL над значеннями LC_COLLATE та LC_CTYPE.

   ТАБЛИЦІ КОДУВАНЬ WINDOWS
       Існує дві групи кодових сторінок: кодові сторінки DOS (OEM) та кодові сторінки Windows
       (ANSI). Типовим кодуванням для Windows, якщо систему налаштовано на західноєвропейські
       параметри регіону, є ANSI CP1252. У програмах Windows, наприклад у notepad,
       використовується ця типова загальносистемна кодова сторінка ANSI. У консолі Windows типово
       використовується кодова сторінка OEM (CP437 або CP850) для сумісності з програмами DOS.
       Якщо ви використовуєте версію wcd для DOS у консолі Windows, програма не працюватиме,
       оскільки у ній використовується кодова сторінка DOS. Але у версії wcd для DOS не
       передбачено підтримку довгих назв каталогів та мережевих дисків у Windows.

       Версія wcd для Windows є типовою програмою Windows, вона використовуватиме
       загальносистемну кодову сторінку ANSI Windows. Отже, у західноєвропейській локалізації
       Windows програма використовуватиме кодову сторінку CP1252 для назв каталогів та
       повідомлень. З метою забезпечення однорідності виведення даних, незалежно від активної
       кодової сторінки, усі версії wcd для Windows перетворюють виведені дані у форматі ANSI у
       формат Unicode у командній оболонці та PowerShell.

       У консольних растрових шрифтах передбачено оригінальну кодову сторінку OEM, що
       встановлюється разом з Windows, отже, вам слід змінити шрифт консолі на Lucida Console,
       щоб літери з Unicode (та ANSI) було показано належним чином.

       Версії wcd без підтримки Unicode до версії 5.2.0 виводять дані у форматі ANSI. Для цих
       застарілих версій кодову сторінку консолі слід зробити еквівалентною до загальносистемної
       кодової сторінки (змінюється на 1252), щоб забезпечити належну роботу wcd для Windows зі
       спеціальними символами, зокрема символами з акцентами, символами кирилиці та символом
       євро.

       Загальносистемну кодову сторінку Windows можна змінити за допомогою регіональних
       параметрів «Панелі керування». Кодову сторінку консолі Windows можна змінити за допомогою
       команди "chcp".

       Програма виводить дані щодо справжнього кодування символів у відповідь на команду "wcd
       -V". Щоб визначити активну кодову сторінку консолі Windows, введіть команду "chcp".

   UNICODE
       У wcd може бути передбачено підтримку Unicode. Щоб визначити, чи було зібрано wcd з
       підтримкою Unicode, скористайтеся командою "wcd -V". Якщо у вашому терміналі або консолі
       та шрифті передбачено підтримку, ви зможете бачити символ євро та китайські ієрогліфи.

       Перетворення у Unicode у wcd виконується програмно. У ядрі програми усі дані обробляються
       як потік даних. У широкі символи Unicode перетворюються лише рядки, що виводяться на
       екран. Wcd повністю покладається на функції libc і не містить специфічного для UTF-8 коду.
       Див. також <http://www.cl.cam.ac.uk/~mgk25/unicode.html>

       У wcd передбачено необов’язкову підтримку встановлення відповідності за Unicode з
       нормалізацією. Щоб визначити, чи передбачено у wcd підтримку нормалізації, скористайтеся
       командою "wcd -V". У wcd з підтримкою нормалізації Unicode відповідність назв Unicode
       виконується на основі сумісної еквівалентності. Без підтримки нормалізації Unicode
       відповідність назв встановлюється за двійковою еквівалентністю. Див. також
       <http://en.wikipedia.org/wiki/Unicode_normalization>

       UTF-8 у Unix/Linux

       Щоб у вашій консолі або терміналі можна було переглядати символи UTF-8, у консолі і
       терміналі також має бути передбачено підтримку UTF-8. У версії xterm, яка постачається
       разом з XFree86 4.0 або наступними версіями, передбачено підтримку UTF-8. Щоб задіяти цю
       підтримку, запустіть xterm(1) у локалі UTF-8 і скористайтеся шрифтом з кодуванням
       iso10646-1, наприклад за допомогою такої команди:

           LC_CTYPE=en_GB.UTF-8 xterm -u8 -fn '-Misc-Fixed-Medium-R-SemiCondensed--13-120-75-75-C-60-ISO10646-1'

       У сучасних дистрибутивах GNU/Linux типовою використовується кодування UTF-8. Можна
       працювати і з іншими багатобайтовими кодуваннями символів, але належного тестування
       працездатності з цими кодуванням не виконувалося.

       У wcd припускається, що кодуванням файлів даних ієрархії каталогів є кодування символів
       поточної локалі. До файлів даних ієрархії каталогів символ позначки порядку байтів (BOM)
       не записується.

       UTF-16 у Windows

       У Windows підтримку Unicode передбачено у всіх версіях PowerShell та у командній оболонці
       Windows у Windows 7 (та новіших версіях). Unicode також працює у Take Command або TCC/LE
       створених JP Software, якими можна скористатися у старіших версіях Windows (XP/Vista).

       У Windows усі назви каталогів на диску кодуються за допомогою UTF-16. У програмах Windows
       без підтримки Unicode символи Unicode перетворюються у символи типової кодової сторінки
       ANSI. Для символів, які не є частиною регіонального кодування, це перетворення є
       неможливим, отже програми без підтримки Unicode виводитимуть замість них символ знаку
       питання або помилковий символ.

       Wcd з підтримкою Unicode читатиме закодовані у UTF-16 назви каталогів і перетворюватиме
       дані до UTF-8 у внутрішньому коді. Усі дані файлів ієрархії каталогів буде закодовано у
       UTF-8. Ці дані є несумісними з версіями wcd без підтримки Unicode. Wcd створить скрипт
       переходу у кодуванні UTF-8.

       Усі версії Windows PowerShell можуть запускати скрипти у кодуванні UTF-8, якщо у скрипті є
       символ BOM UTF-8.

       Починаючи з Windows 7, у командній оболонці Windows передбачено можливість змінити за
       допомогою пакетного скрипту каталог на каталог з літерами Unicode у назві. Кодуванням
       назви каталогу має бути UTF-8, а пакетний скрипт не повинен містити позначки порядку
       байтів (BOM). Слід змінити активну кодову сторінку командної оболонки на 65001 (UTF-8) до
       виконання команди cd. Wcd для командної оболонки створити такий скрипт переходу
       ("wcdgo.bat"). Цей скрипти спочатку змінюватиме кодову сторінку на 65001, потім
       змінюватиме каталог, і нарешті, повертатиме початкове значення параметрів кодової
       сторінки.

       Якщо літери буде показано не так, як слід, вам слід встановити шрифт True Type Lucida
       Console (не растровий шрифт).

       Версія wcd для Windows без підтримки Unicode може читати файли даних ієрархії каталогів у
       кодуванні Unicode, починаючи з версії 5.2.0, якщо у файлі є позначка порядку байтів (BOM)
       (див. <http://en.wikipedia.org/wiki/Byte_order_mark>), але не може змінювати каталоги на
       каталоги з тими літерами Unicode у назві, які не є частиною типової кодової сторінки ANSI
       системи. Версія wcd для Windows з підтримкою Unicode записує BOM до файлів ієрархії
       каталогів у кодуванні UTF-8, починаючи з версії 5.2.0, отже, ці файли можна читати за
       допомогою notepad.

       UTF-8 у Cygwin

       У Cygwin передбачено підтримку Unicode, починаючи з версії 1.7. Шар обробки Cygwin виконує
       перетворення назв каталогів Windows у UTF-16 до UTF-8. Отже, програми, зокрема wcd, не
       потрібно перейматися процедурами перетворення, вони можуть обробляти дані у кодуванні
       UTF-8, як це робиться у Unix/Linux. Встановити кодування символів UTF-8 можна за допомогою
       змінної середовища LANG або LC_CTYPE. Ймовірно, вам доведеться пересканувати ваші диски.
       Якщо ви користуєтеся типовою консоллю Cygwin, вам слід встановити для неї шрифт True Type
       Lucida Console (не растровий шрифт).

       Версія wcd для Cygwin поводиться точно так само, як версія wcd для Unix. Мітка порядку
       байтів (BOM) не записується до файлів даних ієрархії каталогів. Кодуванням файлів
       вважається кодування символів локалі Cygwin.

ФАЙЛИ

Якщо встановлено змінну середовища WCDHOME, використовуватиме WCDHOME замість HOME. Усі
файли "*.wcd" є текстовими файлами. Їх можна редагувати у звичайному текстовому редакторі.
Версія wcd для командної оболонки Windows поводиться так само, як версія для DOS. Версія
wcd для Cygwin поводиться як версія для Unix.

wcd.exe
Сама програма. У оболонках Unix програма завжди викликається функцією або
альтернативною командою, оскільки поточний робочий каталог у оболонці Unix можна
змінювати лише за допомогою вбудованої команди cd. Див. також розділ «ВСТАНОВЛЕННЯ».

типовий файл даних ієрархії каталогів
Це типовий файл даних ієрархії каталогів, де wcd шукає відповідники. Якщо цей файл
непридатний до читання, wcd створить новий.

DOS: \treedata.wcd або %HOME%\treedata.wcd
Unix: $HOME/.treedata.wcd

додатковий файл даних ієрархії каталогів
Необов’язковий додатковий файл даних ієрархії каталогів. Якщо такий файл існує і є
придатним до читання, wcd спробує знайти відповідники і у цьому файлі.

DOS: \extra.wcd або %HOME%\extra.wcd
Unix: $HOME/.extra.wcd

файл блокувань
До цього додаткового файла wcd записує заблоковані шляхи. Див. параметр -b.
Передбачено підтримку символів-замінників.

DOS: \ban.wcd або %HOME%\ban.wcd
Unix: $HOME/.ban.wcd

файл альтернативних назв
Необов’язковий файл із записами альтернативних назв wcd. Див. параметр -l.

DOS: \alias.wcd або %HOME%\alias.wcd
Unix: $HOME/.alias.wcd

файл stack
У цьому файлі зберігається стос каталогів wcd. Літеру диска можна змінити за допомогою
параметра -d.

DOS: c:\stack.wcd або %HOME%\stack.wcd
Unix: $HOME/.stack.wcd

Назву файла стосу можна змінити за допомогою змінної середовища WCDSTACKFILE. Див.
розділ «ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА».

скрипт go
Це скрипт командної оболонки, який wcd.exe створює під час кожного запуску. Від
використовується функцією або альтернативною командою. Літеру диска можна змінити за
допомогою параметра -d. З історичних міркувань у системах Unix цей файл типово
зберігається у "$HOME/bin". Каталог цього файла можна змінити за допомогою параметра
-G.

bash для DOS: c:/wcd.go або $HOME/wcd.go
командна оболонка Windows: c:\wcdgo.bat або %HOME%\wcdgo.bat
Windows PowerShell: $env:HOME\wcdgo.ps1
WinZsh: $HOME/wcd.go
Cygwin/MSYS: $HOME/bin/wcd.go
командна оболонка OS/2: c:\wcdgo.cmd або %HOME%\wcdgo.cmd
OS/2 bash: c:/wcd.go або $HOME/wcd.go
Unix: $HOME/bin/wcd.go

файл відносних шляхів у ієрархії каталогів
Текстовий файл з відносними шляхами щодо каталогу КАТАЛОГ. Див. параметри +S, -n та
+n.

DOS: PATH\rtdata.wcd
Unix: PATH/.rtdata.wcd

ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА

HOME
Типово, wcd використовує змінну середовища HOME для визначення місця, де
зберігатимуться файли програми. Див. також розділ «ФАЙЛИ». Перевизначити каталог можна
за допомогою змінної середовища WCDHOME.

HOME також визначає місце, звідки слід розпочинати сканування диска, якщо використано
параметр -s. Перевизначити це місце можна за допомогою змінної середовища WCDSCAN.

У версіях для Unix, Cygwin, Windows PowerShell, WinZsh та MSYS слід встановити
значення HOME або WCDHOME. Для інших версій wcd використання цих змінних є
необов’язковим.

Якщо змінну HOME встановлено у DOS/Windows, wcd розташує свої файли (treedata.wcd,
extra.wcd, alias.wcd, ban.wcd, wcd.go) у каталозі HOME. Після встановлення змінної
поведінка wcd стає еквівалентною до версії wcd для Unix. Типово, wcd скануватиме диск,
починаючи з HOME. Сканування дисків не виконуватиметься у автоматичному режимі після
зміни диска. Про потребу у скануванні слід повідомити явно. Приклад:

wcd -S c: -A d: -A e:

Після цього встановлення відповідності каталогів буде загальним на усіх сканованих
дисках.

WCDHOME
Для зміни місця зберігання файлів wcd слід використовувати змінну середовища WCDHOME.
Якщо встановлено одразу HOME і WCDHOME, замість HOME буде використано WCDHOME.

З версіях wcd до версії 5.1.5 типовий каталог сканування можна змінити також за
допомогою змінної WCDHOME. У наступних версіях таку поведінку було змінено. Починаючи
з версії 5.1.5, WCDHOME не змінює типового каталогу сканування. Див. параметр -s.
Починаючи з версії 5.1.5, для перевизначення типового каталогу сканування слід
використовувати змінну середовища WCDSCAN.

Приклад для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

set WCDHOME=C:\Users\erwin\wcd

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

export WCDHOME="$HOME/.wcd"

Приклад для командних оболонок типу Csh:

setenv WCDHOME "$HOME/.wcd"

WCDSCAN
Для перевизначення встановленого за допомогою змінної середовища HOME типового
каталогу сканування скористайтеся змінною середовища WCDSCAN. Щоб визначити декілька
каталогів, скористайтеся списком каталогів, відокремлених двокрапкою (Unix). У DOS або
Windows записи у списку слід відокремлювати крапкою з комою.

Приклади для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

set WCDSCAN=C:\Users\erwin;D:\data

set WCDSCAN=%HOMEDRIVE%%HOMEPATH%;\\projectdrive\projectX

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

export WCDSCAN="$HOME:/projectdisk/projectX"

Приклад для командних оболонок типу Csh:

setenv WCDSCAN "$HOME:/projectdisk/projectX"

WCDFILTER
Фільтри можна вказати за допомогою змінної середовища WCDFILTER. Усі каталоги, які не
відповідають цим фільтрам, буде проігноровано. Записи у списку слід відокремлювати
типовим роздільником каталогів у шляхах командної оболонки. Це щось подібне до
визначення змінної середовища PATH. Те, чи буде враховано регістр символів,
визначається параметрами операційної системи.

Приклад для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

set WCDFILTER=projects;doc

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

export WCDFILTER="projects:doc"

Приклад для командних оболонок типу Csh:

setenv WCDFILTER "projects:doc"

WCDBAN
Шляхи, вказані за допомогою змінної середовища WCDBAN, вважатимуться заблокованими для
wcd. Див. також параметр -b. Записи у списку шляхів слід відокремлювати типовим
роздільником змінної PATH командної оболонки.

WCDEXCLUDE
Шляхи, вказані за допомогою змінної середовища WCDEXCLUDE, вважатимуться виключеними
для wcd. Див. також параметри -x та -xf. Записи у списку шляхів слід відокремлювати
типовим роздільником змінної PATH командної оболонки.

Приклад для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

set WCDEXCLUDE=*/windows;*/temp;*CVS

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

export WCDEXCLUDE="/dev:/tmp:*CVS"

Приклад для командних оболонок типу Csh:

setenv WCDEXCLUDE "/dev:/tmp:*CVS"

WCDUSERSHOME
Встановлює основний каталог для домашніх каталогів користувачів. У DOS або Windows
типовим значенням змінної є "\\users". У Unix або Cygwin типовим значенням є "/home".
Ця змінна середовища використовується для сканування файлів даних ієрархії каталогів
інших користувачів. Див. також параметри -u та +u. У докладному режимі wcd виводитиме
усі фільтри, блокування та виключення. Див. параметр -v.

WCDSTACKFILE
Wcd надає перевагу значенню змінної WCDSTACKFILE над типовою назвою файла стосу (див.
розділ «ФАЙЛИ»). За допомогою цієї змінної можна визначити окремий стос використаних
каталогів для декількох різних командних оболонок (або використаних емуляторів
термінала).

Використання файла з унікальною назвою на основі поточного часу у форматі
РРРММДД-ГГХХСС для кожної відкритої інтерактивної командної оболонки:

export WCDSTACKFILE=$HOME/.wcd/stack.$(date +%Y%m%d-%H%M%S)

Для окремого стосу на кожний екземпляр xterm(1) скористайтеся змінної середовища
WINDOWID для xterm:

export WCDSTACKFILE=$HOME/.wcd/stack.$WINDOWID

Для GNU screen(1), використання окремого стосу на екземпляр screen:

export WCDSTACKFILE=$HOME/.wcd/stack.$WINDOW

TERMINFO
Якщо визначено змінну середовища TERMINFO, wcd з інтерфейсом на основі ncurses
шукатиме локальні визначення термінала до виконання пошуку у стандартному місці. Це
корисно, якщо визначення термінала зберігаються у нестандартному місці. Часто
використовуються стандартні місця "/usr/lib/terminfo" та "/usr/share/terminfo".

PDC_RESTORE_SCREEN
Wcd з інтерфейсом на основі PDCurses розпізнає змінну середовища PDC_RESTORE_SCREEN.
Якщо встановлено цю змінну середовища, PDCurses скопіює вміст екрана на час запуску
wcd; після завершення роботи wcd вміст екрана буде відновлено. Приклад для командної
оболонки Windows:

set PDC_RESTORE_SCREEN=1

У Windows передбачено можливість зберігання лише буфера незначного обсягу. Тому повне
відновлення не завжди можливе. Якщо вміст буфера є доволі значним, до консолі після
виходу з wcd буде виведено випадкові символи.

SHELL
Для виведення 8-бітових символів у скриптах переходу для командних оболонок типу POSIX
та C слід вказати "#!$SHELL" у першому рядку. Якщо цього не зробити, у деяких
оболонках скрипт переходу вважатиметься бінарним файлом і не використовуватиметься. У
bash Cygwin у середовищі має бути визначено змінну SHELL за допомогою команди
"export", інакше wcd не зможе прочитати змінну.

BASH
Wcd для bash DOS використовується $BASH замість $SHELL, оскільки $SHELL вказує на
командну оболонку DOS. Можливо, слід визначити змінну $BASH за допомогою команди
"export", інакше wcd не зможе прочитати змінну.

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ

       sh(1), bash(1), csh(1), ksh(1), zsh(1), locale(1), ncurses(1),

АВТОРИ

       Wcd створено Erwin Waterlander <waterlan@xs4all.nl>

       Домашня сторінка проекту: <http://waterlan.home.xs4all.nl/>

       SourceForge: <http://sourceforge.net/projects/wcd/>

       Форматування сторінки підручника було виконано Jari Aalto <jari.aalto@cante.net>.

       Початкову версію NCD було створено Brad Kingsbury для пакунка "Norton Utilities" Пітера
       Нортона близько 1987 року. Див. також
       <http://www.softpanorama.org/OFM/norton_change_directory_clones.shtml>