Provided by: util-linux-locales_2.39.3-9ubuntu6.1_all bug

НАЗВА

       wipefs - витирання підпису з пристрою

КОРОТКИЙ ОПИС

       wipefs [параметри] пристрій...

       wipefs [--backup] -o зсув пристрій...

       wipefs [--backup] -a пристрій...

ОПИС

       wipefs може витерти підписи файлової системи, raid або таблиці розділів (контрольні рядки)
       із вказаного пристрою, щоб зробити підписи невидимими для libblkid. wipefs не витирає саму
       файлову систему і не витирає будь-які інші файли з пристрою.

       Якщо використано без будь-яких параметрів, wipefs виводить список усіх видимих файлових
       систем і відступів їхніх базових підписів. Типовий формат виведення може бути змінено
       авторами програми. Тому, коли це можливо, вам слід уникати обробки типових виведених даних
       у ваших скриптах. Завжди явно визначайте очікувані стовпчики за допомогою параметра
       --output список-стовпчиків у середовищах, де потрібне виведення стабільного набору даних.

       wipefs викликає керування введенням-виведенням BLKRRPART при витиранні підпису таблиці
       розділів, щоб проінформувати ядро про зміни. Керування введенням-виведенням (ioctl) буде
       викликано на останньому кроці, коли усі вказані підписи з усіх вказаних пристроїв вже буде
       витерто. Цією можливістю можна скористатися для витирання даних на усіх пристроях
       розділів, а також у таблиці розділів на пристрої диска, наприклад, за допомогою команди
       wipefs -a /dev/sdc1 /dev/sdc2 /dev/sdc.

       Зауважте, що у деяких файлових системах та деяких таблицях розділів (наприклад, FAT, ZFS,
       GPT) зберігаються додаткові контрольні рядки на пристрої. Команда wipefs (починаючи з
       версії 2.31) виводить список усіх відступів у даних, за якими було виявлено контрольні
       рядки.

       Якщо використано параметр -a, усі контрольні рядки, які є видимими для libblkid(3), буде
       вилучено. У випадку використання цього параметра wipefs виконуватиме повторне сканування
       пристрою після внесення кожної зміни (витирання), аж доки не закінчаться контрольні рядки.

       Зауважте, що типово wipefs не витиратиме вкладені таблиці розділів на пристроях, які не
       займають усього диска. Для такого витирання слід вказати параметр --force.

ПАРАМЕТРИ

       -a, --all
           Витерти усі доступні підписи. Набір витертих підписів можна обмежити за допомогою
           параметра -t.

       -b, --backup
           Створити резервну копію підпису до файла $HOME/wipefs-<назва_пристрою>-<відступ>.bak.
           Щоб дізнатися більше, див. розділ ПРИКЛАД.

       -f, --force
           Примусове витирання, навіть якщо файлову систему змонтовано. Таке витирання потрібне
           для витирання підпису таблиці розділів на блоковому пристрої.

       -J, --json
           Bикористати формат виведення JSON.

       --lock[=режим]
           Скористатися виключним блокуванням BSD для пристрою або файла, який ним керує.
           Значенням додаткового аргументу режим може бути yes, no (або 1 і 0) чи nonblock. Якщо
           пропустити аргумент режим, типовим значенням буде "yes". Цей параметр переписує змінну
           середовища $LOCK_BLOCK_DEVICE. Типовим станом є невикористання блокування, але
           рекомендуємо уникати конфліктів із udevd або іншими програмами.

       -i, --noheadings
           Не виводити рядок заголовка.

       -O, --output список
           Визначити, які стовпчики слід використовувати для виведення. Скористайтеся параметром
           --help, щоб переглянути список підтримуваних стовпчиків.

       -n, --no-act
           Виконати усі дії, окрім виклику write(2).

       -o, --offset відступ
           Вказати місце (у байтах) підпису, який слід витерти з пристрою. Число відступ може
           включати префікс «0x». Якщо такий префікс вказано, число вважатиметься шістнадцятковим
           значенням. Можна вказати декілька параметрів -o в одній команді.

           Після аргументу відступ можна додавати суфікси одиниць KiB (=1024), MiB (=1024*1024)
           тощо для GiB, TiB, PiB, EiB, ZiB та YiB (частина «iB» є необов’язковою, наприклад, «K»
           є тим самим, що і «KiB») або суфікси KB (=1000), MB (=1000*1000) тощо для GB, TB, PB,
           EB, ZB і YB.

       -p, --parsable
           Вивести придатні для обробки дані замість придатного для перегляду формату. Закодувати
           потенційно небезпечні символи рядка до відповідних шістнадцяткових значень із
           префіксом «\x».

       -q, --quiet
           Придушити усі повідомлення після успішного витирання підпису.

       -t, --types список
           Обмежити набір виведених або витертих підписів. У списку відокремлених комами значень
           можна вказувати декілька типів. До списку або окремих типів можна додати префікс «no»,
           щоб визначити типи, до яких не слід застосовувати дії. Щоб дізнатися більше, див.
           mount(8).

       -h, --help
           Вивести текст довідки і завершити роботу.

       -V, --version
           Вивести дані щодо версії і завершити роботу.

СЕРЕДОВИЩЕ

       LIBBLKID_DEBUG=all
           вмикає показ діагностичних повідомлень libblkid(3).

       LOCK_BLOCK_DEVICE=<режим>
           використати виключне блокування BSD. Режимом може бути «1» або «0». Див. --lock, щоб
           дізнатися більше.

ПРИКЛАДИ

       wipefs /dev/sda*
           Виводить відомості щодо sda і усіх розділів на sda.

       wipefs --all --backup /dev/sdb
           Витирає усі підписи з пристрою /dev/sdb і створює файл резервної копії підпису
           ~/wipefs-sdb-<відступ>.bak для кожного підпису.

       dd if=~/wipefs-sdb-0x00000438.bak of=/dev/sdb seek=$((0x00000438)) bs=1 conv=notrunc
           Відновлює підпис ext2 з файла резервної копії ~/wipefs-sdb-0x00000438.bak.

АВТОРИ

       Karel Zak <kzak@redhat.com>

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ

       blkid(8), findfs(8)

ЯК НАДІСЛАТИ ЗВІТ ПРО ВАДИ

       Для звітування щодо вад скористайтеся системою стеження за вадами -
       https://github.com/util-linux/util-linux/issues.

ДОСТУП ДО ПРОГРАМИ

       Програма wipefs є частиною пакунка util-linux, який можна отримати з архіву ядра Linux
       <https://www.kernel.org/pub/linux/utils/util-linux/>.